Аделя Григорук Дорога нестримно додому веде. Село з-за ставка випливає нарешті… Тут рідна домівка заждалась тебе, І клен при воротах, й розквітлі черешні. Шумлять в піднебессі вітри голубі. На клунях гніздяться лелеки справдешні. І жайвір вітальну співає тобі, І клен при воротах, й розквітлі черешні. Усміхнену маму я бачу в вікні. Гостинно розчинені двері сінешні...
Already a member? Увійдіть тут