16 і 17 травня, знов зійшлися улючани, їхні нащадки та друзі, щоб помолитися і пригадати 80 роковини спалення рідного села Улюча над бистрим Сяном. Спогадами та думками Влітаю до свого села. Села тата, рідні, мами… Якого нині вже нема. В село влітаю вечорами Й правди аромат там п’ю. І спілкуватимусь з зірками. Шукатиму свою зорю...
Previous ArticleЕтнофестиваль „На берегах Сули“
Next Article Напутнє слово Левка Лу’яненка