Нещодавно вступив я до однієї нашої кредитової спілки, щоб взяти свіжі українські газети. Вони лежали з боку при вході‚ тому‚ мабуть‚ ніхто мене не бачив. При віконці‚ де обслуговують клієнтів‚ один чоловік розмовляв по-російськи. Два різні жіночі голоси працівниць кредитівки по другій стороні віконця відповідали і вияснювали йому теж по-російськи. Це мене дуже розсердило‚ але...
Previous ArticleОгляд листів: про Україну – в поезії
Next Article Скільки літ тому з’явилася російська брехня?