Усі, хто хоч раз доторкнувся до людини-феномену Святослава Караванського, запам’ятали й полюбили його. Бо не любити його було неможливо. І у кожного він свій. Розповім про мого С. Караванського. Розпочну з уривка його вірша „Моє ремесло“, який можна вважати програмним: „Кинути слово, щоб бомбою стало! Кинути слово, щоб душі трясло! Кинути слово, щоб всіх хвилювало!...
Already a member? Log in here