На початку 1830-их років Микола Гоголь активно засвідчував у Санкт-Петербурзі свою проукраїнську позицію, що виявлялося не тільки у підготуванні ним такої праці, як „Погляд на формування України“, а й на акцентуванні того, що Русь – це українське явище: „Вишневые низенькие садики, и подсолнечники над плетнями и рвами, и соломенный навес чисто вымазанной хаты, и миловидное, красным обводом окруженное окошко. Ты древний корень Руси, где сердечней чувство и нежней славянская природа”. (Переклад: „Вишневі низенькі садочки‚ і соняшники над тинами та ровами‚ і солом’яний дах чисто побіленої хати‚ й гарненьке‚ червоною крайкою обведене віконце. Ти давній корінь Русі‚ де сердечніше почуття й ніжніша слов’янська природа.)