Була весна 2014 року, перемога Революції Гідности. Майдан Незалежности у Києві заповнили люди. Їх тисячі. І ось натовп завмирає, вслухаючись в слова пісні, яка лунає зі сцени на Майдані у виконанні Генадія Ляшка. А над сценою біжить неоновою стрічкою напис: „Три вінки, три віки”, слова Наталки Буняк, аранжуання Генадія Ляшка”.
Слова пісні вкарбувалися у кожне серце, в кожну душу. Не обминуло це й мене, коли я вперше почула цю пісню. І стало цікаво: хто ж вона, майже невідома в Україні поетеса? Минуло понад шість років й доля звела мене з цією надзвичайною людиною.