В історії людських спільнот так бувало вже не один раз і ще не один раз буде: чим більша перешкода стоїть на шляху‚ тим більшу можливість вона відкриває. Камінців під ногами ніколи не бракує‚ врешті до них звикається‚ бо ж‚ мовляв‚ нема життя без труднощів і проблем‚ це скрізь і завжди так‚ головне – щоб не занадто великі‚ щоб не нестерпні.
Насправді саме нестерпні спонукають до змін. Сьогодні це відбувається в Білорусі. Ще вісім тижнів тому ніхто не міг передбачити‚ що президентські вибори 9 серпня‚ грубо пофальшовані режимом Олександра Лукашенка‚ цього „останнього диктатора в Европі“‚ здіймуть таку високу хвилю всенародних протестів. Ніхто не міг передбачити‚ що свавільне застосування сили проти мирних людей‚ кров на вулицях‚ тортури над тисячами заарештованих таким радикальним чином перетворять природне обурення проти фальсифікації виборів в очисну революцію‚ й тепер увесь демократичний світ з подивом і захопленням стверджує: на наших очах у заскорузлій в постсовєтськості Білорусі народжується білоруська політична нація.