Пробую зрозуміти святість батьківського слова, яке так радувало мене, коли був дитиною. Святість батьківської хати, якої я не бачив, а про яку так солодко говорив мій тато в мої дитячі роки.
Пригадую собі, наче то було вчора. Він брав мене на коліна і починав говорити тихим голосом про своє минуле солодкими словами, які були зрозумілими для мене, як дитини. Я слухав, а все, що почув, записав у пам’яті. А нині все, що колись почув, стелю в рядках батьківської мови словами.