Перебуваючи у Форті Шевченка, колишньому Новопетровському укріпленні за Каспієм в Манґишлаку, я дивувався численним історикам, які описували солдатське життя Тараса Шевченка, а у форті не побували. Але й без таких відвідин варто б їм почитати спогади Агати Ускової – дружини коменданта форту Іраклія Ускова: „Кожна команда мала свої городи, де сіяли огірки, редьку, буряки та ін. Згодом ці городи мало не перетворилися на сад, принаймні їхня комендантська частина. У цьому новозведеному саду для мене побудували літній житловий будиночок, неподалік зробили альтанку, де ми обідали, а поблизу поставили киргизьку кибитку, в якій Шевченко міг працювати. Чоловік зробив для себе ще землянку, де відпочивав по обіді, от саме в ній Шевченко й ховав свої малюнки“.
Previous ArticleПрапор був жовто-синім
Next Article Вшанували День захисників та захисниць України