Так писав Тарас Шевченко у поемі „Доля“. Доля нашого народу гірка навіть сьогодні, коли маємо власну державність. Ми знаходимось у стані війни, посідаємо багату землю, але обкрадену злими людьми. А вороженьки і свої, і чужі – скрізь.
Які з нас люди? Ми – люди шляхетні, переважно добрі, навіть чутливі до переживань наших сусідів та інших народів. Мабуть, заслужили за свій побут на землі місце у небі через свої добрі діла, зокрема для інших народів.