Я людина українського націоналістичного переконання. Більш настирлива, менш вдумлива. Деякі кажуть дієва, а інші – нарвана і прикра. У додатку – не молода і тому ще більш вперта, бо старша – зі своїм досвідом, хоча з багатьма помилками. Коли мені кажуть: „Ти помилився“, я сміюся, бо тих помилок багато. Ніхто не скаже, що я спокійний, і тому – для заспокоєння – інколи приймаю “природні ліки”, які називають „Українською білою“, і то зимною як лід. Це походить як з власного смаку, так і з патріотизму. Інший напій мені не підходить.