Колись до себе ми ішли У будь-яку то пору, З любов’ю зустрічались ми, І все було прозоре. Долоні наші як сестри – Завжди були напроти. Роками мирно ми жили, А нині як пес з котом. Яку молитву нам нести У великому пості До Ісуса, який терпить? Не йдімо з гріхом в гості. По правді Бога...
Already a member? Log in here