Якщо помиляюся‚ то поправ мене‚ шановний читачу‚ але я таки певний‚ що в кожній родині з нашої повоєнної еміґрації особливу цінність становили книжки. Ледве чи в якійсь українській оселі не можна було знайти Шевченкового „Кобзаря“‚ Франкового „Мойсея“‚ віршів і драм Лесі Українки‚ збірки поетів „Ню-йоркської групи“‚ незмінного джерела оптимізму – Екового „Лиса Микиту“‚ „Історію України-Руси“...
Already a member? Увійдіть тут