Окупаційні війська тепер хизуються так званим „прапором перемоги“, історію якого мені випало почути від безпосереднього учасника подій в рейхстаґу Федора Матвійовича Зінченка, з яким я досить часто зустрічався у його квартирі в Черкасах, по вулиці Пастерівській. У 1965 році настав зоряний час відставного полковника, і він запрошував мене, коли отримував прохання газетярів написати про події...
Previous ArticleСумна картина зі „скелетами у шафі“
Next Article Війна – це трагедія, а не привід для видовищ