Browsing: З редакційної пошти

Роман Коваль оголосив збір на книгу „Під пресом репресій“ ветерана визвольної боротьби Олекси Різниківа. Він пише: „Ми підготували збірку, в якій висвітлено його боротьбу за національну Україну

23  травня  здригнулося  і закипіло  кров’ю  материнське серце від страшної звістки, що у бою з  московськими окупантами впав мій названий син 33-річний Василько Пілатюк…

Путін, як на нас напав,
То на відсіч не чекав,
Плянував він за три дні
Нас розбити у війні.

Кладовище часто щось більше, ніж просто місце поховання. Це музей та пам’ятник історії. Пригадую, коли мої діти були маленькими, я відвідував з ними Личаківський цвинтар у Львові, щоб розповісти їм про частину української історії, яка стосується саме західної України.

Від громадської організації „Усмішка дитини“ щиро дякуємо Об’єднанню українців „Самопоміч“ в Ню-Йорку за турботу про бідних дітей, доброту і милосердя.

Еліта Росії готується до зміни влади. Є варіянти. Медведєв носить „маску шизофреніка“, щоб зайняти місце Жириновського в новій історії і знову стати президентом РФ.

Багатолітньому члену Управи Фун­дації ім. Івана Багряного, колишньому інженерові архітектурної фірми в Чикаґо, відомому публіцистові, авторові „Свободи“, „Універсуму“, „Літера­турної України“, журналу „Дзвін“ та багатьох інших видань в Україні й діяспорі, Олексію Коновалу, шлемо вітання з 90-річчям!

Постійні удари по енерґетичній системі дуже ускладнюють роботу бібліотек, всієї освітньої системи України.

ТЕРНОПІЛЬ. – 1 травня у катед­раль­ному соборі Божої Матері була відправлена Літургія за Боже благословення та ласки Пресвятої Бого­родиці за успіхи тижневика „Свобо­да“.

Дали мені почути запис,
Як оті орки розмовляють,
То краще затулити вуха –
Щоразу матюки вставляють!

Прочитав у „Свободі“ про Олексу Різникова та його повість (я досить добре з ним знайомий з 1990-их років, це він надіслав мені вашу газету), також чудово знаю свого земляка з балтського району Сергія Мар­тинюка, тож вирішив надіслати свої вірші, можливо, вони вас зацікавлять.

Я була шокована, здивована, приємно вражена, побачивши у Вашій надзвичайній газеті статтю мого друга і сусіда Олеся Вівчарика, давнього літописця моїх уроків і конференцій, про унікальну повість мого брата Олекси Різниківа „Маюнела“.