Browsing: Україна

Автомобілісти Харкова та Києва влаштували новорічні змагання за звання найбільшої “ялинки” з автомашин в Україні. Переміг Харків. Там встановили національний рекорд: у формі святкового дерева зібрали 1,065 авт. П’ять годин пішло у водіїв на те, щоби вишикувати машини в потрібному порядку.

Кияни в чергах простояли по 4 години, але “ялин­ка” в них вийшла вдвічі меншою. Участь у створенні автодерев узяли як легковики, так і ваговози.

ЧЕРКАСИ. – 1 січня молодь та активісти пройшли з прапорами та смолоскипами на честь 112-ої річниці від народження Степана Бандери, вигукуючи гасла „Шухевич, Бандера – герої України!“, „Україна понад усе!“, „Одна, єдина, соборна Україна!“.

На віче біля пам’ятника Тарасові Шевченку депутат міської ради Любов Майборода зазначила, що С. Бандера боровся проти польських, російських та німецьких поневолювачів. „Зараз Україна в небезпеці. Мусимо працювати далі! Усім мужності і терпіння в боротьбі проти російської аґресії“, – сказала вона.

КИЇВ. – У столиці з’явилася меморіяльна дошка поетові, правозахисникові, Герою України Василеві Стусу та діячеві національно-демократичного руху 1960-1970-их років, лавреатові Державної премії ім. Тараса Шевченка Іванові Світличному.

Меморіяльну дошку на вшанування пам’яті В. Стуса та І. Світличного встановили 23 грудня 2020 року на фасаді Національної академії наук України.

У церемонії урочистого відкриття взяли участь керівники Київської міської державної адміністрації, Печерської районної державної адміністрації, Департаменту охорони культурної спадщини, Інституту літературознавства Національної Академії Наук України, громадські діячі.

ЛЬВІВ. – 22 грудня 2020 року була освячена та урочисто відкрита пам’ятна дошка Осипові Олеськіву – науковцю, педагогу, громадському діячеві, організатору української еміґрації до Канади. Дошка встановлена на будинку, де він жив у 1893-1898 роках. Подія приурочена 160-річчю від дня народження О. Олеськіва і 125 річчю його поїздки до Канади.

Освятили пам’ятну дошку настоятель Гарнізонного храму свв. Апос­толів Петра і Павла о. Тарас Михаль­чук разом з капеляном Франциском Крусінським. Захід відбувся завдяки зусиллям Зіновія Яворівського, дослідника і популяризатора діяльности О. Олеськіва, упорядника книжки „Йосип Олеськів. Життя і діяльність”, автора проєкту „Стеж­ками Осипа Олеськіва”, Львівського ставропігійського братства та за активної підтримки Почесного консула Канади Оксани Винницької-Юсипович.

Більшовики, взявши владу, розпочали маштабну антирелігійну кампанію. Ялинку разом з Різдвяним святом 1928 року заборонили.

Але 85 років тому, 28 грудня 1935 року, сталося повернення ялинки. У незалежній Україні поширився звичай ставити прикрашену ялинку серед міста, на головній площі. На цій сторінці вміщено світлини головних святкових ялинок у різних містах України, які оприлюднили в грудні 2020 року численні інформаційні джерела.

КИЇВ. – 16 грудня Національна організація скавтів України передала Вифлеємський вогонь миру в академічний храм святого апостола і євангелиста Івана Богослова. Духовенст­во разом із молоддю помолилися за те, щоб у наших серцях завжди панувало добро і милосердя, а душу наповнювали віра, надія та любов.

Вогонь отримав намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого мо­настиря архиєпископ Вишго­родський Агапіт. За його словами, Вифлеємський вогонь – знак благословення і Божої благодаті. „Господь прийшов у цей світ для того, щоб дарувати мир усім нам. І саме мир, на сьогодні, є дуже актуальним для кожного з нас, бо ми живемо в складний, непростий час.

КИЇВ. – Верховна Рада 17 грудня підтримала кандидатуру чинного на той момент виконувача обо­в’язків Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. Рішення підтримали 226 народних депутатів, проти були 43, утрималися 39, не голосували 35 обранців. 21 грудня у Києві та інших містах України відбулися всеукраїнські протести проти призначення міністром С. Шкар­лета, котрий із 25 червня виконував обов’язки міністра освіти і науки. Акцію організували студентські та молодіжні громадські організації України. Про­тест проходив під гаслом „Стоп Шкарлет – не дамо вбити освіту!“.

11 грудня минув рік, як Европейський Союз проголосив курс на „озеленення“ усіх сфер економіки та суспільного життя. Вже зараз можна говорити, що нова політика докорінно змінила життя ЕС, і не лише його.

Про наміри бути частиною цього амбітного пляну відразу ж заявила і Україна. Попри це, в українському експертному середовищі та бізнесі досі немає єдиної оцінки щодо того, які наслідки матиме для нашої країни участь у Green Deal – Европейському зеленому курсі.

КИЇВ. – У Державному бюджеті на 2021 рік закладено фінансування на проєктування та початок робіт з відновлення Евроколії шириною 1435 мм від станції Чоп до Ужгорода.

Про це йдеться в повідомленні, розміщеному 18 грудня на вебсайті Міністерства фінансів України.

У 2021 році плянується підготувати проєктну документацію та розпочати відновлення раніше демонтованої колії від Чопа до Ужгороду.

КИЇВ. – 22 грудня Оперативний штаб Міністерства охорони здоров’я України з вакцинокерованих інфекцій затвердив плян імунізації населення від COVID-19. Цей документ буде гнучким, його будуть актуалізувати залежно від ситуації з COVID-19, оновлених даних щодо вакцин, від доступности самої вакцини проти хвороби, а успіх його реалізації напряму залежить від партнерства і тісної співпраці з реґіональними закладами охорони здоров’я, місцевими органами влади, лікарями та громадськістю.

Мета цього пляну – протягом 2021-2022 років охопити вакцинацією від COVID-19 щонайменше 50 відс. населення України (20 млн. людей).

КИЇВ. – При розслідуванні причин катастрофи військового літака Ан-26 у Харківській області було встановлено, що численні порушення були допущені як на стадії підготовки до польотів, так і на стадії здійснення польоту, а також на стадії, коли сталася кризова ситуація у літаку.

Про це 18 грудня заявив заступник керівника Спеціялі­зованої військової прокуратури в оборонній сфері Сергій Личик: „Порушення полягають у тому, що на борт літака були допущені особи, які взагалі там не мали бути, політ дозволявся з порушенням правил експлуатації літального апарату і здійснення польотів. Коли сталася кризова ситуація, керівництвом польотів не були вжиті достатні та адекватні заходи, щоб уникнути катастрофи“.

КИЇВ. – Пам’ятний знак було встановлено на місці, де під час перепоховання Тараса Шевченка в 1861 році труну з його тілом встановили на палубі пароплава „Кременчук“, що прямував до Канева. Скульптуру „Сонце-хрест Шевченкової правди“ встановили 1989 року учасники акції „Останнім шляхом Кобзаря“ до 175-річчя від дня народження Т. Шевченка. Це виготовлений із суцільної брили вапняку хрест особливої форми, що наслідує давні зразки козацьких хрестів і має риси солярного символу. Автори львівський скульптор Роман Петрук та каменотес Степан Одноріг. Серію однакових пам’ятних знаків плянувалося встановити в багатьох країнах світу, однак встановлено лише в кількох населених пунктах України – Демні, Львові, Трускавці, Жуківці і Києві. На всіх пам’ятних знаках цитати з поезії Т. Шевченка, підібрані дружиною скульптора Наталією Петрук.