Browsing: Україна

КИЇВ. – До експозиції Музею Голодомору повернули один із головних символів комплексу – відреставровану скульптуру „Гірка пам’ять дитинства”. Ця скульптура – символ пам’яті про 3.5 млн. дітей, убитих голодом під час геноциду української нації у 1932-1933 роках.

У ніч із 21 на 22 серпня вандали намагалися зруйнувати скульптуру. Скульптори оновили п’єдестал, створили табличку та ліквідували пошкодження, завдані вандалами.

ЧУГУЇВ, Харківська область. – На місця падіння літака Ан-26 із курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба, на дев’ятий день після катастрофи 3 жовтня відслужили Панахиду за загиблими. На місці катастрофи Ан-26 встановили тимчасовий пам’ятний знак. Служба розпочалася о 9:30 год. і тривала кілька годин.

Біля пам’ятного знака зібралися рідні та друзі загиблих, керівництво університету та авіяційної бриґади, в якій проходили навчання, курсанти. Службу провели військові капеляни Харківського гарнізону.

ЛЬВІВ. – Компанія Фейсбук („Face­book”) залучатиме викладачів, студентів та випускників факультету прикладних наук Українського Като­лицького Університету (УКУ) до здійс­нення спільних дослідницьких проєктів.

Укладення партнерства у форматі „sponsored research agreement” стало логічним результатом поступового поглиблення співпраці між „Facebook Reality Labs” та наукової лябораторії машинного навчання УКУ, які мають вже дворічний досвід спільного проєктування.

ЛЬВІВ. – Студенти другого курсу Факультету прикладних наук Україн­ського Католицького Універ­ситету (УКУ) Володимир Фединяк та Мак­сим Процик стали переможцями на змаганнях „International Mathema­tics Competition for University Students 2020”, які цього року приймав Коро­лівський коледж у Лондоні. Олімпія­да, участь у якій взяли понад 500 студентів з усього світу, проходила в онлайн режимі 25-30 липня.

Команда УКУ вперше брала участь у міжнародних змаганнях з математики і отримала дуже добрий результат. Керівниками команди з УКУ були проф. Ростислав Гринів та керівник бакалаврської програми „Комп’ютерні науки” Олесь Добосевич.

ЧУГУЇВ, Харківська область. – 25 вересня на при заході на посадку на летовищі міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Зброй­них сил України. На борту перебували…...

КАНІВ, Черкаська область. – 24 липня виконувачкою обов’язків генерального директора Національного заповідника ім. Тараса Шевченка призначено поетесу та політичну діячку Вален­тину Коваленко. Генеральний директор заповідника в Каневі Мар’ян Піняк помер 21 липня внаслідок тяжкої хвороби.

В. Коваленко під час знайомства з колективом підкреслила, що для неї Тарасова Гора, як і для кожного справжнього українця, є святим місцем: „Я сповна розумію абсолютно нову для мене специфіку роботи Національного заповідника. З великою повагою ставлюся до всіх тих, хто роками працював і продовжує тут працювати. Обіцяю, що мої найщиріші наміри як літературознавця, як науковця, зрештою – як людини – будуть віддані на служіння Тарасові Шевченкові”.

КИЇВ. – 17 вересня у Національному історико-меморіяльному заповіднику „Биківнянські могили” відбулось урочисте відкриття фотодокументальної виставки „Биківня 1937-1938: польська лінія”, організованої заповідником спільно з Поль­ським інститутом у Києві. Метою заходу є висвітлення специфіки масових політичних репресій у польському середовищі Києва.

Це перший міжнародний проєкт заповідника, що висвітлює як перебіг „польської операції” НКВД, так і долі її жертв, похованих у Биківнянсь­кому лісі. Серед присутніх були директор Польсь­кого інституту у Києві Роберт Чижевський зі своїми колеґами, члени Київського товариства політ­в’яз­нів та жертв репресій, активісти „Соло­вецького Братства”, члени Товариства зв’язків з українцями за межами України „Україна – Світ”, громадські діячі Києва, журналісти, наукові співробітники заповідника, нащадки репресованих.

КИЇВ. – З нагоди 20-річчя загибелі журналіста Георгія Ґонґадзе 16 вересня в столиці відкрили меморіяльну дошку, а 17 вересня відбулася прем’єра документального фільму щодо розслідування вбивства Г. Ґонґадзе.

Меморіяльну дошку встановили на фасаді Національної спілки журналістів України на Хрещатику. Виго­товлення дошки ініціювала Київська міська рада. Спроєктував її скульптор Василь Маркуш (робота погоджена з родиною журналіста, зокрема із вдовою Мирославою Ґонґадзе). Тепер на стіні Національної спілки журналістів поряд з дошкою Василе­ві Макухові, який спалився, протестуючи проти русифікації і совєтської окупації, з’явилася меморіальна дошка Г. Ґонґадзе.

ЛЬВІВ. – 29 серпня відбулося урочисте відкриття Музею Митропо­ли­та Андрея Шептицького. Облашту­вали його в колишніх келіях костелу св. Казимира.

Урочисте відкриття музею відбулося у Храмі священомученика Кли­ментія Шептицького з благословення Архиєпископа і Митропо­лита Львів­ського Ігоря Возьняка.

„Кожен музей – це культурна та історична святиня народу. Через представлення експонатів пізнається ступінь розвитку народности, культурний рівень, історія життя, стосунки між людьми, їхнє ставлення до довколишнього світу. Усіх вітаю з відкриттям музею і бажаю, щоб наш народ користав з великих скарбниць музею, які пов’язані з культурою нашого народу та великими людьми, які творили цю культуру”, – сказав митрополит.

Близько 700 тис. українців примусово й позасудово переселили з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачів­щи­ни, Західної Бойківщини до Україн­ської РСР у 1944-1951 роках. Це здійснили комуністичні режими СРСР і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціяльних, економічних і культурних прав людей. Тисячі безневинних чоловіків, жінок і дітей були зібрані у визначених місцях, кинуті в переповнені вантажні вагони, що призначалися для перевезення худоби.

До 75-их роковин депортації українців з етнічних земель у 2019 році Постановою Верховної Ради України було затверджено відзначення на державному рівні у другу неділю вересня Дня вшанування пам’яті примусового виселення українців у 1944-1951 роках.

КИЇВ. – У травні Кабінет Міністрів України шляхом голосування підтримав приєднання країни до міжнародного „Партнерства Біарріц”, мета якого – встановлення рівности для усіх. Міністер закордонних справ…...

КИЇВ. – Національний академіч­ний драматичний театр ім. Івана Франка відзначає своє 100-річчя. Історія театру розпочалася наприкінці 1919 року, коли актори з курбасівського „Молодого теат­ру” та група львів’ян під орудою Амвросія Бучми зустрі­лися у Він­ниці. Об’єднати зусилля вирішили на загальних зборах артистів 20 січня 1920 року. Утво­рився театр, який прибрав собі ім’я Івана Франка.

1923 року франківці переїхали до Харкова, а ще через три роки – до Києва. Початок німецько-радян­ської війни 1941 року збігся з гастролями франківців у Москві. Театр спочатку вивезли до Там­бова, потім до Семипалатинську і Ташкенту. Будів­лю театру в Києві під час війни було зруйновано, відновили її лише у 1946 році, через три роки після відступу нацистів із Києва.