Browsing: Мова

Коли я приїхав до США, то працював робітником у великій компанії, яка саме заходилася знищувати свої архіви. Серед пачок листів я побачив листи відомих українців і…...

Українська мова не мислима без правопису. Й останній мав би бути якщо не бездоганним, то принаймні не плутаним і безглуздим. На жаль, про основний закон мови зразка 2019 року цього не скажеш. У ньому можемо побачити таке: „За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі“.

Запам’ятали? Тоді рухаємося далі: „Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верстальниця, набірниця, порадниця та -ень: учениця“.

Ювілейний 20-ий Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика його організатори плянували завершувати особливо святково. Це таки їхня перемога. Наперекір усім несприятливим обставинам (а їх таки було чимало!) патріотичний мовний маратон не тільки зберегли, а й значно урізноманітнили, збагативши цікавими сюжетами тестування конкурсантів і згрупували довкола цього проєкту широку українську громадськість. Відомі її представники входять до опікунської, наглядової та координаційної рад.

У засобах масової інформації не раз згадувалося протистояння Ліґи українських меценатів, котра незмінно опікується престижним мовним турніром, та прибічниками недоброї пам’яті Міністра освіти Дмитра Табачника, який багато разів пробував знищити конкурс.

КИЇВ. – Конституційний суд Украї­ни 3 листопада продовжив розгляд подання щодо конституційности зако­ну „Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Зранку 3 листопада під стінами суду відбулась акція ряду громадських та націоналістичних організацій, які прийшли підтримати українську мову під час розгляду конституційности закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

КИЇВ. – 24 травня 2000 року Українське радіо започаткувало щорічну акцію, присвячену українській мові – радіодиктант національної єдности. Згодом традиційною датою написання радіодиктанту стало 9 листопада, День української писемности та мови.

Студію для написання диктанту облаштували у Національній бібліотеці ім. Володимира Вер­над­ського. Цього року текст диктанту написав письменник і видавець Іван Малкович, науковою консультанткою проєкту стала доктор філологічних наук професорка Лариса Масенко, читала диктант акторка Римма Зюбіна.

КИЇВ. – Один з найголосніших – і чи не єдиний – з мовних проектів в Україні, з чергу 20-ий вже раз підбив чергові підсумки важливого і захоплюючого змагання в царині рідної мови. Конкурс, в якому за 29 років його існування взяли участь десятки мільйонів школярів, студентів, курсантів і слухачів вищих військових навчальних закладів не лише в Україні, а далеко поза межами України – практично в усіх країнах світу, де живе українська діяспора.

Традиційно церемонія нагородження переможців мовного турніру в усі попередні роки була завжди багатолюдною і проходила у столичному театрі ім. Івана Франка з участю громадськости, з багатьма відо­мими промовцями, з цікавою мистецькою програмою. Також на урочисту церемонію закриття кожного чергового мовного марафону з’їздилися його переможці з усіх реґіонів України. Приїздили і вчителі української мови, які готували до змагань.

Роки й роки поспіль наша „Свобода“‚ у вищій мірі уважна до життя в Україні‚ зокрема й особливо – до завдань та ознак відродження української національної культури‚ утвердження рідної мови в дуже складному нинішньому житті суспільства‚ утримує в полі зору діяльність Ліґи українських меценатів і її найголовнішого проєкту – Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика.

Конкурс вже має за собою славну і‚ можна сказати‚ героїчну 20-річну історію‚ саме тепер тривають підготування до 21-го з черги‚ хоч в умовах панедмії короновірусу та економічного уповільнення робити це непросто.

Світовий Конґрес Українців 15 липня розповсюдив наступну заяву.

Світовий Конґрес Українців (СКУ) поділяє занепокоєння громадянського суспільства та світової української спільноти щодо посилення системного наступу на українську мову як єдину державну. Зокрема, СКУ рішуче протистоїть пропозиціям русифікації, які містяться в провокативному законопроєкті ч. 2362 та потенційно сприяють розколу українського суспільства.

Конґрес Українців Канади 16 липня видав наступну заяву.

Конґрес Українців Канади (Конґрес) приєднується до громадянського суспільства України та всіх занепокоєних громадян України у засудженні законпроєкту No. 2362, прийняття якого загрожує україномовній освіті та розвитку української мови як єдиної державної.

Конґрес долучається до заклику Уповноваже­ного України із захисту державної мови, Тараса Креміна, до членів Верховної Ради України відхилити даний небезпечний законопроєкт.

Остап Українець – письменник і перекладач, навчався в Києво-Могилянській академії‚ має понад 10 перекладених творів для дітей та дорослих‚ а також власні оповідання та два романи.…...

Прочитав я допис „Правопис: плюси, мінуси та важливі моменти“ Остапа Українця – мало за голову не взявся. До вашої уваги – розбір його писання. Навіть за…...

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС.

Як правильно: коронавірус чи короновірус? Інтуїтивно хочеться написати короновірус, бо в українській мові складні іменники часто творяться з допомогою сполучного звука о, як-от газогін, верболіз.

Слово coronavirus створено 1968 року від латинських слів corona („вінець”) та virus („отрута”). Його механічно перенесено в українську мову з написанням без дефіса, отож – коронавірус.