Browsing: Нові видання

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – З нагоди 30-ої річниці Всеукраїнського референдуму щодо незалежности України у обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація видання „Кіро­воградщина у 1991 році.

Лілія Іваневич. „Традиційний одяг українців Поділля (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): історія, класифікація, конструктивно-художні та реґіонально-локальні особливості“. Монографія. Хмель­ницький. ФОП Мельник А. А. 2021. 797 стор.

Альбом „Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads“ видано в Києві до 95-річчя відомої мисткині, яке вона відзначала у верес­ні. Нижче вміщено розповідь про альбом як спомин про славетну українку.

Зеновій Красівський. „Доро­гов­кази Зеновія Красівського“, Видав­ництво Лілея-НВ. 2021. 110 стор.

Василь Шляхтич. „Мій поетичний сад“. Хмель­ницький, Видавець Стасюк Л. С., 2021. 182 стор.

Зофія Коссак-Щуцька. „Пожари­ще“. Переклад: Лев Хмельковський. Львів. „Свічадо“. 2021. 304 стор.

Владика Венедикт Алексійчук. „Про покликання людини. Роздуми і свідчення“. Львів. „Свічадо“. 2021. 400 стор.

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 14 жовтня за програмою осіннього семестру викладів Релігійного товариства українців католиків „Свята Софія“ США (ТСС А) і Осередку праці Наукового товариства ім. Шевченка у Філядельфії відбулася презентація книги Карла Андерсона і Едуардо Чавеса „Ґва­делупська Богородиця: Матір цивілізації Любови“. Україномовний переклад представила перекладачка Ірина Іванкович.

ВАШІНҐТОН. – Крайовий комітет США для визнання Голодомору геноцидом повідомляє, що на наступній мережевій лекції (webinar) ZOOM 27 жовтня виступатиме проф. Рей Ґамаш. Ця зустріч долучається до мережевих лекцій Комітету, як третя в цьому році. Проф. Р. Ґамаш вважається знавцем життя журналіста Ґарета Джонса, який звістив правду про Голодомор, за що був очорнений сумнозвісним лавреатом Пулітце­рівської премії Вальтером Дюранті.

Дмитро Пенцак. „На ровері у вільний світ. Історія мого життя“. Львів. „Свічадо“. 2021. 128 стор.

Упродовж кількох років моїми сусідами в „Українському селі“ у Сомер­сеті, Ню-Джерзі, були Лярісса з Голубовичів і Дмитро Пенцаки. Вона походить зі Львова, він – з Городка на Львівщині. У листопаді 2020 року Д. Пенцака не стало. Його вдова передала мені його рукописні аркушики, на яких Д. Пенцак невтомно описував своє життя в дитинстві, на дорогах війни, в еміґрації.

Українські пісні видані М. Макси­мовичем. Укладачі А. Ю. Чабан, Т. С. Калиновська. Фотокопія з видання 1827 року. Черкаси. „Вертикаль“, 2019. 310 стор.

У анотації сказано: „Пропонована книга – унікальна. Адже це перше наукове видання українських народних пісень. Їх зібрав, записав, а потім і видав наш знаменитий земляк Михайло Максимович. Збірку високо оцінили і зацікавилися передмовою М. Максимовича багато відомих діячів та науковців, серед них і Т. Г. Шевченко, у власній бібліотеці якого були збірники М. Максимовича“.

Анна Куриленко. „Диво-ліс“. Черкаси. Видавець Чабаненко Ю. А. 2021. 40 стор.

У „Свободі“ 24 червня вже була розповідь про конкурс-фестиваль „Симфонія родини“, який в останні дні травня провела в Черкасах талановита співачка, акторка, поетеса Анна Куриленко, засновниця творчої дитячої студії „РапсоДія“. Вона розповіла: „Я довго шукала назву для студії, а потім згадала про творчий доробок композитора Мирослава Скорика.