Видання, яке я хочу представити читачам – незвичайне. По-перше, книга відомого в Ольштині архітекта Григорія Джуса вийшла під заголовком „Бандерівка“ („Banderówka“). По-друге – вона не підпадає під основні правила оцінювання публікацій. Описані в ній події розгортаються у широкому територіяльному та історичному контекстах від 1920-их років до 1947 року і містить багато ілюстративного матеріялу, архівних фотографій, факсимільних документів. Тож „Бандерівка“ може бути цікавою для широкого кола читачів – не лише для істориків, колишніх жителів описаного в ній села Лази та дослідників долі мешканців Закерзоння.
Browsing: Нові видання
Щойно побачила світ друга книжка цікавого талановитого поета, есеїста, публіциста, багаторічного редактора газети „Слово” Олександра Сопронюка, члена Асоціяції українських письменників та Фонду вільних журналістів ім. В’ячеслава Чорновола.
З ініціятиви О. Сопронюка на сторінках газети „Слово” з початку 1990-их років почали з’являтися після довгої мовчазної перерви дисиденти радянської пори: Юрій Бадзьо, Михайлина Коцюбинська, Микола Рябчук, Ірина Калинець, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Василь Рубан, Микола Самійленко й Борис Ковгар. Ідуть до життя літературні твори і публіцистика молодих українських письменників.
Мова, звісно ж, не про сам степ, а про однойменний збірник, який уже кілька років привертає увагу краєзнавців, любителів старовини, доскіпливих дослідників минулого. Він досить незвичний за форматом і стилем подання матеріялів. Великий альбомний формат, тверда обкладинка, чималий обсяг свідчать про солідність і майже академізм видання. Упорядник, видавець і редактор „Інгульського степу” Владислав Сердюк розповів про себе і видання в „Українській літературній газеті”. Сам він вже 10 років живе на Канарських островах. Член Ліґи українських меценатів і опікунської ради Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
ЧЕРКАСИ. – В обласному краєзнавчому музеї 9 жовтня відбулась презентація книги Галини Галагдіної „Тіні на світлі”. Епіграфом до своєї книги вона узяла слова „Я просто жінка”. Як звичайна українська жінка 16 років тому вона виїхала на заробітки до Італії. Спершу писала тужливі вірші, які друкувала „Свобода”, а видавець Олександр Третяков випустив у світ збіркою „Світанок тут не живе”.
На презентації книги Г. Галагдіна розповіла про себе. Родом вона з Вінничини, а доля привела її жити і працювати в мальовничі Черкаси на березі Дніпра. Однак діти виросли, роботи не стало і, аби допомогти родині, жінка мусила поїхати працювати за кордон. Обрала Італію, бо там вже гарувало чимало знайомих.
„Василь Григорович Кричевський: хрестоматія”. Том ІІ. (1943–1976 рр.). Упорядник тому О. О. Савчук. Харків: Видавець Савчук О. О., 2020. 464 стор. Серія „Слобожанський світ”. Випуск 15-ий.
2 червня вийшло видання, що готувалося сім років – другий том хрестоматії „Василь Григорович Кричевський”. Маратон закінчено. Сподіваюся, двотомник у майже 1,000 сторінок, допоможе науковцям більш глибоко дослідити спадщину велетня українського мистецтва – В. Кричевського. Другий том охоплює життя його на еміґрації (1943-1952 роки).
КИЇВ. – 2 червня у відкритому доступі з’явилося ч. 3 наукового журналу „Краєзнавство” за 2019 рік. У розділі „,Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення” вмістили статті Сергій Добржанський (Чернівці) і Лариса Левченко (Миколаїв).
Розділ „Краєзнавство в особах” містить статті Лева Баженова (Кам’янець-Подільський), Сергія Гальчака (Вінниця), Галини Кязимової, Олександра Осипенка та Олени Шипотілової (Одеса).
Володимир Панченко. „Сонячний годинник”. Київ: Видавництво „Темпора”, 2019.
„Володимир Панченко – єдиний літературознавець в Україні, який протягом року видав чотири книги“, – підкреслив проф. Григорій Клочек під час презентації другого видання „Сонячного годинника“‚ яка відбулася минулого року і зібрала чималу авдиторію. Відомий науковець презентував нове видання у своєму рідному місті напередодні всеукраїнської презентації у столичній книгарні „Є”.
Сергій Мартинюк. „Маю честь бути Українцем”. Київ: Видавничий дім „АртЕк,” 2020.
Симпатикам і шанувальникам творчости Сергія Мартинюка – активного учасника двох Майданів, генерал-осавула Українського козацтва, котрий ніколи у своєму житті не грав у гідність, а жив з нею, випала гарна нагода познайомитися з новою книгою цього непересічного автора – „Маю честь бути Українцем”, виданою у Видавничому домі „АртЕк”.
Роман Завадович. „Пригоди ґномика Ромтомтомика”. Ілюстратор Едвард Козак. Київ. Видавництво „Родовід”. 2019. 40 стор.
Ореста Фединяк з Чикаґо прислала до „Свободи” нове видання дитячої книжки Романа Завадовича „Пригоди ґномика Ромтомтомика”. Насправді це вже не перше видання, бо книжка була видана в Кракові 1940 року. Після того книжечка перевидавалася кілька разів в США і Канаді. А от в Україні книжка видана вперше. Про це подбало пластове плем’я „Перші Стежі” і київське видавництво „Родовід” (засновниця й директорка видавництва Лідія Лихач). Отак Ромтомтомик – маленький душок, що захоплював дітей своєю цікавістю і великою відвагою, прилетів і в Україну.
Віктор Шишкін. „Чому я був проти“. Київ: Видавництво „Темпора“. 2019.
КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін презентував у обласній науковій бібліотеці ім. Дмитра Чижевського свою книгу „Чому я був проти“. Саме у Кропивницькому розпочалася професійна і політична кар’єра В. Шишкіна. Він був суддею районних судів‚ заступником голови обласного суду, пізніше – першим генеральним прокурором незалежної України, у 2006-2015 роках працював у Конституційному суді.
Аделя Григорук. ,,Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість”. Львів. Видавництво ,,Растр-7”. 2020. 252 стор.
Приємно тримати в руках книгу, присвячену українцям з східніх Карпат – гуцулам. Аделя Григорук – письменниця, журналістка, дослідниця багатих духовних скарбів мешканців цього реґіону України – книгу написала з любов’ю до краю, до людей, до культури Гуцульщини. Мистецьке оформлення видання здійснив художник Антон Григорук.
Любов Василів-Базюк, Петро Слободянюк. „В переможеній Німеччині”. Вінниця-Хмельницький-Торонто: ПП Балюк І. Б., 2019. 137 стор.
Упродовж 75-ти років, в День Перемоги 9 травня ми схиляємо прапори і голови в пам’ять про тих, хто загинув у Другій світовій війні, рятуючи Европу від нацизму. Держава-переможець втратила, за найскромнішими підрахунками, 27 млн. людей. Переможена Німеччина – 7 млн. А ще ж Радянський Союз втратив своїх полонених і „ґастарбайтерів”. Все це потрібно знати, аналізувати й робити все, щоб подібне більше ніколи не повторилося. Такі роздуми викликає книга „В переможеній Німеччині”, авторами якої є громадянка Канади Любов Василів-Базюк та український історик Петро Слободянюк.