Browsing: Подорожі

Минулого серпня я перебував у Черкасах і вийшов на прогулянку до міського парку „Сосновий бір“. Привернула увагу алея, вздовж якої стояли численні кам’яні скульптури. Виявилося, що це – рукотвори численних учасників фестивалю скульптур із каменю „Живий камінь“.

Перший фестиваль відбувся 2008 року і був своєрідним продовженням лютневого свята крижаних скульпур. У ньому взяли участь 12 скульпторів з Києва, Канева, Львова, Золотоноші та Моринців. Всі скульп­тури були присвячені „Енеїді“ Івана Котля­ревського.

Національний заповідник „Замки Тернопілля“ підготував проєкт на тему: „Чортківський замок – Україн­ський пентагон“ у Посоль­ський Фонд США зі збереження культурної спадщини, програма якого має на меті збереження історичних будівель та пам’яток, які є доступними для громадськості та охороняються законом в Україні.

КИЇВ. – Серед об’єктів культурної спадщини Києва виділяється Національний природний парк „Голосіївський“. Він має багатовікову історію. На його території знаходяться давньоруські поселення і городища, серед яких особливе місце посідають Китаївське городище та курганний могильник ІХ-ХІІІ ст. Вони є пам’яткою культури національного значення. За однією з версій тут могло стояти місто Пересічень, яке зникло після монголо-татарської навали.

ЧЕРКАСИ. – Тераріюм „Cвіт тропіків Ангкор-Ват“ розташований у колишній оранжереї Дитячого парку в центрі Черкас. Назва цього експозиційного відділу Черкаського міського зоопарку повторює назву унікального храмового комплексу в Камбоджі, в архітектурі і оздобленні якого поєдналися індуїстські та буддистські елементи.

З Луцька, обласного центру Воли­ні, до селища міського типу Олики – всього 40 кілометрів. Селище розкинулось по берегах річки Путилівки. За переказами, назва селища походить від слова „лико“ – дерев’яна кора, з якої робилося найуживаніше в минулому взуття – постоли. Олика була відома своїми ярмарками, і поліщуки привозили сюди лико й постоли, тому люди говорили: „Деражня на глечики, Клевань на злидні, Олика на лико“.

За сприяння департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної адміністрації (керівник Олександр Левоч­ко) відбулася прес-тура журналістів київських видань до Меморіяльного музею Марії Зань­ковецької в селі Заньки Ніжинського району та до Історико-меморіяль­ного музею-заповідника Пантелей­мона Куліша „Ганнина пустинь“.

ВІННИЦЯ. – Вінниця – одне з найкрасивіших міст України. Сюди звідусіль приїздять туристи, щоб помилуватись архітектурою міста, відвідати історичні пам’ятники. Серед них – музей-садиба і мавзолей хірурга Миколи Пирогова, незвичайний світломузичний плаваючий фонтан „Рошен“, який є найбільшим в Україні і в Европі.

ХЕРСОН. – У місті представлено новий туристський маршрут „Тав­рійське екооздоровлення. Багато хто бував у Туреччині чи Єгипті. Панде­мія коронавірусу змусила багатьох поцікавитися, а що цікавого є в Україні? Виявляється, багато чого. І серед перлин природи – заповідні місця Херсонщини. Лише тут можна побачити, як могутній Дніпро ділиться на десятки річечок, рукавів, утворюючи озерця та острівці в обіймах яскраво-зелених плавнів.

Крихітне село Маліївці з населенням близько 700 мешканців, розташоване поблизу траси Чернівці–Житомир, на лівому яристому мальовничому березі річки Ушка, де збереглися палац відомого графського роду Орловських, старовинний парк із двома ставками і фонтанами, стилізована під замкову вежу водонапірна башта, 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом – келіями монахів у порослій мохом скелі, де водоспад замість вхідних дверей, сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля.

Продовжуємо друкувати щоденник мореплавця Ігоря Пилипчука, працівника редакції тижневика „Свобода“, який на вітрильному човні „Еней“ вирушив у подорож довкола світу.

Промайнуло пів сторіччя, і я повернувся на Луганщину, до краю, де прожив перші роки після народження в місті Золоте. Взагалі, у мене є і батьківщина – Галичина, і матьківщина – Південна Слобожанщина (передана від Харківської области новоутвореній Луганській в 1937 році).

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Львів’янин Іван Забабаха побував на прийомі англійської королеви, на козацькому човні відвідав 17 морських країн, брав участь у зйомках художніх і документальних стрічок польського режисера Єжи Гофмана.