Browsing: Посмертна згадка

Мені і моїй дружині доля подарувала можливість запізнати і довгі роки співпрацювати з Євгеном Штендерою і його сім’єю, починаючи від нашого приїзду до Канади у 1993 році.

17 вересня 2022 року померла у віці 97 років св. п. Інна Стратієнко, життя якої не було встелене квітами.  Вона народилася 16 липня 1925 року в родині Олени й Івана Піддубних.

Минає рік, як відійшов у вічність св. п. Іван Буртик (1924-2021) – відомий у колах української діяспори громадський діяч, голова Ради оборони і допомоги українцям Українського конґресового комітету Америки, почесний доктор Українського вільного університету, один із засновників Фундації УВУ і перший її голова, автор кількох книжок та сотень статей.

З Вінниці повідомили, що 8 жовтня відійшов у вічність Олег Чорногуз – поет, письменник і неперевершений сатирик.

Ділимось сумною вісткою, що 19 вересня в Саскатуні на 88-му році життя спочив у Господі колишній першоієрарх Української Православної Церкви в Канаді, Митрополит Іван (Стінка).

Ділимося сумною вісткою, що 8 серпня  відійшов на Вічну ватру довголітній братчик загону „Червона Калина” Ігор („Ізьо”) Сохан. 

Дарія Гусак („Нуся“) була особистою зв’язковою Головного командира УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки) від 1947 року. Вона виконувала накази командира без найменшого застереження.

З глибоким сумом повідомляємо, що вранці 14 серпня упокоївся Іван Бережницький – талановитий архітектор, добродій своєї парафії та Українського католицького університету, архітектор університетського храму УКУ – церкви Святої Софії – Премудрості Божої у Львові.

ЛЬВІВ. – З глибоким смутком сповіщаємо, що на 99-му році життя відійшла у вічність леґендарна зв’язкова Командира УПА Романа Шухевича, довголітній член ОУН, кавалерка ордена княгині Ольги III ступеня, політв’язень Одарка Гусяк (“Нюся”).  Арештована в 1950 році, відбула 25 років в’язниці. 

У Миргород надійшла тяжка звістка про передчасний відхід в Чикаґо Наталії Касіян, яка стала янголом для хворих, нужденних, потребуючих допомоги дітей нашого реґіону, допомогла багатьом біженцям і їхнім нещасним дітям, пораненим й скаліченим переслала милиці, ходунки та інші помічні засоби для пересування. 

11 липня поблизу Вашінґтона перестало битися серце полум’яної українки Елегії-Наталії Скочиляс, яка все своє життя працювала на святу ідею становлення та розквіту любої України, досягнувши на теренах своєї другої вітчизни у США видатних успіхів і визнання. 

КИЇВ. – 5 липня Роману Ратушному мало виповнитися 25 років. З першого дня російського вторгнення він брав участь у боях під Києвом, а потім уже у складі 93-ої бриґади „Холодний яр“ звільняв Тростянець, воював на Сумщині та під Ізюмом, загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині 9 червня.