Browsing: Постаті

ЧЕРКАСИ. – 17 травня в Черкасах пішов із життя відомий український живописець і графік, заслужений діяч мистецтв України, член Націо­нальної спілки художників України, професор Віктор Клименко.

Тетяна Симиренко-Торп протягом свого життя проявила незвиклу активність в популяризації української культури і свого родоводу. Вона народилася 8 травня 1926 року в Києві. Її батько Володимир Сими­ренко, патріот, науковець і мученик, народився 29 грудня 1891 року на Платоновому хуторі, закінчив сільськогосподарський факультет Київського політехнічного інституту, здобувши фах ученого аґронома.

Любов Дмитришин-Часто є певним феноменом Закарпаття. І хоча вже понад 30 років, як покинула Ужгород, всеодно чи не щороку навідується до міста над Ужем, де побачили світ і стали на крило її троє доньок, де сама пройшла становлення журналістської і літературної майстерности.

Життя Ярослава Дзири було позначене політичною системою, яка розвивалася не на закономірностях, а на режимній комуністичній ідеології, яка була примхою вождів, які чинили все те, що їм забагнулося.

Олексій Воскобійник народився13 березня 1922 року в Миргороді, Полтавщина, помер 27 травня 2019 року в США. У вимушеній еміґрації – з кінця Другої світової війни. Став першим в США власником приватної телевізійної ретрансляційної корпорації „Гордий орел“, яка започаткувала якісний прийом телепрограм на значній території Пенсильванії.

24 лютого Олекса Різників талановитий поет, прозаїк, педагог, громадський діяч, в’язень сумління, видатний вчений-мовознавець, фахівець з порівняльного та історичного мовознавства, святкує свій 85-літній ювілей. Він має за плечима життя, освітлене участю у боротьбі проти тоталітарного режиму. За свої погляди письменник був двічі ув’язнений.

Напевне найбільша постать нашої нації – це Тарас Шевченко, і мабуть єдиний, якого ми вшановуємо щорічно від наймолодших до найстарших, від першокурсників до людей старшого віку…...

Ім’я всесвітньо відомого мистця-українця за радянських часів намагалися викреслити з історії української культури, сьогодні воно майже не відоме нікому, крім вузького кола істориків і мистецтвознавців.

У січні традиційно вшановували д-ра Володимира Горбового – багатолітнього діяча УВО та ОУН, оборонця політв’язнів у політичних процесах. В. Горбовий народився 30 січня 1900 року в Долині. Під час Першої світової війни воював у австрійської армії. На італійському фронті втратив око. Починаючи з 1918 року перебував у складі Української галицької армії, брав участь у поході на Київ у 1919 році. У міжвоєнний період студіював юридичні науки в Празі.

Серед тих, хто героїчно поліг у боротьбі за Україну був полковник УПА Омелян Грабець на псевдо „Батько“. Свій останній бій повстанський командир провів з енкаведистами 10 червня 1944 року. Над річкою Згар на острівці був штабний бункер УПА, який вороги оточили. О. Грабець наказав пробиватися з оточення, сам залишився прикривати відступ. Вирватись вдалося лише кільком бійцям, решта загинула у бою з об’єднаними каральними батальйонами НКВД поблизу села Микулинці Літинського району, що на Вінниччині.

Петро Біґус народився 140 років тому, 9 лютого 1882 року, у Великих Бірках на Тернопіллі. На сьомому році життя померли батьки, і він став сиротою. Спочатку опікувалися ним дідусь та бабуся, а після їхньої смерті – вуйко. Закінчив народну школу та вчительську семінарію в Тернополі, став учителем початкових шкіл. У 1903 році покликаний до війська, відбув однорічну службу в школі резервових старшин та закінчив її у званні підхорунжого.

21 грудня 2021 року виповнилося 160 років від дня народження Євгена Чикаленка (1861-1929) – видатного українського державного і громадського діяча, благодійника, талановитого публіциста й мемуариста.