Browsing: Постаті

Так сталося що впродовж трьох останніх років я досліджував життя і творчість Степана Соснового, автора першого комплексного дослідження Голодомору-геноциду 1932-1933 років. в Україні.

Наприкінці січня 2018 року я написав до редакції „Свободи” прохання допомогти розшукати відомості про Тимофія Соснового, який був рідним братом С. Соснового.

Завдяки тижневику та іншим науков­цям вдалося дещо знайти. Як виявилось, обидва брати досліджували україн­сь­кий Голодомор. І саме вони вважають­ся піонерами у здійсненні першої демог­рафічної аналізи цих людських втрат.

Михайло Ломацький — відомий на Гуцульщині культурний і громадський діяч, педагог, письменник, який, за словами свого сучасника Степана Салика, також учителя, так полюбив цей край, його мешканців-гуцулів і їхніх дітей, що „віддав їм все, що мав найдорожче: серце і душу“.

М. Ломацький — подолянин, народився 23 листопада 1886 року в селі Суходіл поблизу Гусятина над Збру­чем. Добре вчився в школі, а пізніше вступив на вчительські студії в Тернополі, продовжив їх у Заліщиках, де після закінчення семінарії здобув право викладати у школах Австро-Угорщини.

Ініціятори Об’єднання Українців Польщі з Ольштинщини, українські пластуни та польські гарцери вирішили 14 серпня по всій Польщі вдруге організувати акцію „Полум’я братерства”. Почесні варти стануть біля могил стрільців та офіцерів Армії УНР по цвинтарях Польщі. Акція триватиме саме на 100-річчя уродин проф. Богдана Осадчука, який своє життя присвятив польсько-українському братерству. Він народився у Коломиї, в учительській сім’ї.

Коли Україна стала незалежною, Б. Осадчукові присвоїли звання заслуженого громадянина Коломиї, хоча 10-літньому разом з батьками він був змушений переїхати в центральну Польщу, де батько дістав учительську посаду у селі Бошчинек. Згодом школу перенесли до села Пшибеніце, де Б. Осадчук виростав, як він сам потім згадував, „в оточенні польських селян”. Гімназія в містечку Піньчув була це першим досвідом життя без батьків. З гімназії його звільнили за оборону учня перед ксьондзом, який образив юнака.

Тепер‚ у дуже непевні сьогоднішні часи‚ коли американський і‚ виглядає‚ увесь білий світ опосідають‚ вирядившись у новітні одежі‚ старі‚ здавалося б‚ уже пережиті‚ вже остаточно розвінчані й відкинуті омани‚ й коли людина‚ намагаючись не втратити твердий ґрунт під ногами‚ не знає‚ вкрай розгублена‚ що буде завтра‚ – погодься‚ читачу‚ що в ці дуже тривожні‚ темносірі‚ майже непроникні для розуму дні нібито недоречно говорити про минуле‚ нібито марно згадувати‚ як українська людина в страшному ХХ ст. залишалася‚ всупереч неймовірним обставинам‚ Людиною‚ своїм індивідуальним життям‚ таким мовби маленьким‚ непомітним‚ стаючи на бік світла‚ утверджуючи великий сенс людської історії – боротьбу проти сил темряви.

Цього року минуло 100 років з дня народження поета і перекладача Дмитра Білоуса (1920-2004), літературознавця, громадського діяча, філолога за освітою, автора книжок для дітей, збірок гумору та сатири, статей, літературних публікацій про творчість українських письменників.

У селі Курманах на Сумщині у родині Ганни і Григорія Білоусів 24 квітня 1920 року народилася десята дитина, яку назвали Дмитриком. Згодом він сам писав: ,,Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, коли старші вже парубкували й дівували. Ходив я в сестринських чоботях із дірками замість підошов”.

ТОРОНТО. – Петро Йосиф Потічний після трирічного перебування в Німеччині еміґрував 1950 року до США, де вступив до елітної частини американського війська – Морської піхоти. Патріотичної енерґії, наукових і організаційних здібностей, відданости справі справедливости та любови до рідного, чим жив П. Потічний, вистачило б і на десятьох. Вже 15-літнім юнаком він добровільно вступив до лав УПА, що вплинуло на його майбутню долю.

Протягом 75 років він свого рішення ніколи не пошкодував, а плоди його юнацької відваги ми можемо подивляти сьогодні: понад 30 окремих книжок, десятки науково-популярних та наукових статтей, десятки томів „Літопису УПА”, до появи яких він безпосередньо причинився як засновник та співредактор видавництва „Літопис УПА” (1973-2000), відповідальний редактор цього видавництва (2000-2017), голова видавництва (2017-2018).

Нижче вміщуємо (за львівською газетою „Висо­кий замок“ з 30 травня) текст онлайн-бесіди Митрополита Філядельфійського Української Католицької Церкви в США Бориса Ґудзяка зі спільнотою випускників Інституту лідерства…...

Напередодні коронавірусного каран­тину Ватикан відкрив архіви папи Пія XII періоду з 2 березня 1939 року по 9 жовтня 1958 року, тобто під час Другої світової війни…...

П’ятнадцять років тому, коли Владиці Василеві Лостенові виповнилось 75 років, він склав свої повноваження правлячого єпископа Стемфорд­ської Єпархії Української Католицької Церкви (УКЦ) і пішов на заслужений…...

У „Марші українських добровольців“ Яра Славутича є слова: „Ми йдем вперед, і прапор жовтосиній Вгорі на вітрі звихрюється знов. Навіки-вічні рідній Україні Несемо цвіт і волю,…...

19 січня минуло 100 років з дня народження сина Волині Степана Семенюка‚ який упокоївся минулого літа, проживши 99 з половиною років. С. Семенюк народився 19 січня…...

Коли 22 листопада 2019 року у ресторані „Bonefish Grill“ в Ґрінбруку, Ню-Джерзі, відзначали 90-річчя Дмит­ра Пенцака, було важко сфотографувати разом усю його велику родину. З дружиною…...