Browsing: Редакційна

Заголовок цієї нашої редакційної повторює назву повісті-сценарія геніяльного українського кінорежисера Олександра Довженка – про напад гітлерівської орди на Україну і про незламність нашого народу‚ про вірність його синів і дочок святій українській землі‚ котру пнулася опанувати коричнева чума. „‚Старий полковник німецької розвідки Ернст фон Крауз взяв жменю землі й зі словами „Цю землю можна їсти“ простяг її своєму синові Людвігові – жахливому нацистові‚ який був відомий своєю жорстокістю.

Редакційна колеґія „Свободи“ у січні розпочала проєкт „Пам’ять“ з видання ілюстрованого довідника про цвинтар Церкви-пам’ятника св. Андрія Первозваного у Савт Бавнд Бруку, Нью-Джерзі. Для його приготування просимо надіслати до „Свободи“ електронною пош­тою або листом біографічні дані близьких вам осіб та їхні фотографії.

Щиро дякуємо всім жертводавцям за підтримку пресфонду „Свободи“!

Російська армія може спалювати та обстрілювати міста України, але дух нації не вбити. Країна згуртувалась проти ворога й навколо Президента Володимира Зеленського. Блискавичний похід, на який в Україні розраховував Володимир Путін, не відбувся. Росія наштовхнулась на запеклий опір українського народу.

Можемо трохи передихнути? Бо ж 16 лютого‚ слава Богу‚ нічого не сталося. А московські генерали впевняють‚ що нічого й не мало статися: ось‚ мовляв‚ закінчаться запляновані давно маневри – й війська повернуться на свої постійні місця. Навіть показали віде-запис: танки в’їжджають на залізничні платформи. Може скластися враження‚ що Путін зі своєю ордою справді відповзає від українських кордонів.

На спільній пресконференції 7 лютого з Президентом Франції Емануелем Макроном Президент Росії Володимир Путін заявив, що Україна мусить виконувати Мінські угоди, навіть якщо вони їй не подобаються. В. Путін заявив: „Чинний президент нещодавно заявив, що йому не подобається жоден пункт цих Мінських угод. „Подобається, не подобається – терпи, моя красуне“. Треба виконувати, по-іншому не виходить“.

Велике диво сталося? Ні‚ цього слід було чекати: в Державній Думі Росії оголосили про створення депутатської „групи дружби з Україною“. Кремлівська пропаґанда перевернула платівку – і вже в Києві не „хунта“‚ а „брати“‚ вже московські телеканали бідкаються‚ як же це могло трапитися‚ що виникло „російсько-українське непорозуміння“. Ще вчора чільні діячі їхньої Ради безпеки публічно плянували ракетні удари по українських містах‚ а сьогодні вже ледве не плачуть з гарячого співчуття Україні і оглядаються на всі боки‚ аби знайти винного у цьому „непорозумінні“. Аякже‚ як завжди – винен Захід‚ винна Америка‚ винні всі‚ лише не Росія‚ лише не Путін.

Щиро дякуємо всім жертводавцям за підтримку пресфонду „Свободи“!

Через 30 років після відновлення державности України настав час її очищення від минулого комуністичного рабства в свідомості, ідейності, побутових звичаях нації. Передовсім це означає прихід до активного життя поколінь, які не пройшли комуністичного ідейного „загартування“ в піонерських, комсомольських організаціях і в Комуністичній партії. Відходять в минуле з високих посад вихованці Комуністичної партії.

Вже вкотре зима для українців приносить з собою соборний жар сердець‚ що палахкотять вірною любов’ю до України і жертовною готовністю захищати її свободу та незалежність. Цим спалахом патріотизму і вогненним почуттям справедливости увійде в історію і нинішній січень. Прекрасне свято Богоявлення‚ знане в народі як Водохрище‚ збіглося з масовою акцією національно свідомої і громадсько активної частини українського суспільства – воно виступило в Києві на захист Петра Порошенка‚ якого влада заповзялася кинути за тюремні ґрати‚ висунувши проти п’ятого президента України абсурдне звинувачення „в державній зраді“.

2019 року у Львові („Свічадо“) видано ілюстрований довідник „Цвин­тар Церкви-пам’ятника св. Андрія Первозваного у Савт Бавнд Бруку, Нью-Джерзі“, який упорядкував редактор „Свободи“ Левко Хмельковський. До книжки увійшли персоналії відомих осіб, про які вміщено інформації в енциклопедіях та інших довідниках.

Коли 30 років тому розпався СРСР, його колишні республіки стали на шлях самостійного економічного розвитку. Тобто пішли від комунізму до капіталізму, кожна своїм шляхом. Щоб дізнатися, що з того вийшло, варто скристатися даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), який веде статистику подушового Внутрішнього валового продукту (ВВП) в долярах.