Browsing: Редакційна

Упродовж останніх тижнів увага суспільства звернена на Михайла Саакашвілі, який став політичним в’язнем проросійської влади Грузії. М. Саакашвілі у 1992 році з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка. Навчався разом з Петром Порошенком.

У 2015 році, коли М. Саакашвілі отримав українське громадянство і посаду голови Одеської обласної адміністрації, П. Порошенко співав хвалу колишньому президентові Грузії та їхній багаторічній дружбі.

Вже два тижні поспіль в центрі суспільної уваги в Україні – подія, котра не має зрозумілого для всіх пояснення: 7 жовтня депутатська більшість – а вона, як знаємо, належить президентській партії „Слуга народу“ – звільнила з посади голову Верховної Ради Дмитра Разумкова. З яких саме причин – суспільство не почуло. Деякі „слуги“ натякали, що він, бачиш-но, дозволяв собі відхилятися „від лінії партії“. Це звинувачення не витримує критики, оскільки голова, за Конституцією, представляє весь парлямент, а не лише панівну фракцію.

Жертвами російського вторгнення в Україну в 2014 році стали тисячі громадян України та Росії.

Станом на 31 січня 2021 року, за даними Управління верховного комісара ООН з прав людини, загальна кількість людських втрат становить 42-44 тис. осіб, з яких загинуло 13,100-13,300 осіб, було поранено 29,500-33,500 осіб. Це число включає 3,375 загиблих і до 9 тис. поранених цивільних осіб, приблизно 4,150 загиблих і до 10,700 поранених українських військових, а також приблизно 5,700 загиблих і до 13,700 поранених російських військових і проросійських збройних структур.

Незалежні европейські енерґетичні‚ екологічні і військові експерти сходяться у висновкові‚ що російський газопровід „Північний потік-2“ неминуче виявить себе не тільки як інструмент геополітичного тиску з боку путінської Росії‚ не тільки як спосіб корумпування західніх політичних еліт‚ але як страшна загроза дальшому розвиткові Европейського союзу і навіть самому його існуванню.

Минулого тижня увесь світ ще раз переконався, що вибори, які відбулися 17-19 вересня в Росії насправді були суцільною фальсифікацією на користь режиму Володимира Путіна. Російські вибори були невільними і несправедливими, а роля парляменту в останні роки головно полягає у штампуванні ініціятив Кремля та створенні видимости демократичної леґітимности для правління В. Путіна.

Щиро дякуємо всім жертводавцям за підтримку пресфонду „Свободи“

Анґела Меркель відвідала Київ. Вітати? Радіти? Почуття провини перед Україною її привело туди? Ні‚ бо спочатку зустрілася з Путіном. Пошепталися‚ як змусити Україну прийняти все‚ що Вашінґтон-Берлін-Москва ухвалили за її спиною. Певна річ‚ у Києві канцлерка намагалася підсолодити гірку піґулку – обстоюваний нею всупереч українським національним інтересам російський газопровід „Північний потік-2“‚ пообіцявши „золоті гори“ різних компенсацій. Їй важливо показати Европі і своєму суспільству‚ що закінчує політичну кар’єру геніяльними кроками до миру в Україні. До миру – в берлінському і московському розумінні.

Візита Президента України Володимира Зеленського до США після нелегких 2016-2019 років відновила довіру Вашінґтона та вивела взаємини між країнами на якісно новий рівень, дала основу для перспективи стабільних, взаємовигідних і по-справжньому стратегічних відносин із американськими партнерами.

Зміни у світовій економіці та міжнародних відносинах останніх років призвели до суттєвих змін у взаємодії США з іншими країнами.

Не помилилась наша „Свобода“‚ коли у грудні минулого року‚ повідомляючи про надважливу ініціятиву Президента України Володимира Зеленського щодо заснування „Кримської плятфоми“‚ висловлювала певність‚ що у цей спосіб вдасться вивести кримське питання на високий рівень міжнародного діялогу‚ а відтак і зформувати сильну коаліцію демократичних країн проти аґресивного путінського режиму‚ загарбника суверенних українських територій і злісного порушника міжнародного права.

Трагічні події серпня в Афганістані викликали занепокоєння серед союзників США в інших реґіонах, зокрема в Україні, а також в Ізраїлі, Японії, країнах Балтії та на Тайвані, де побоюються, що підтримка США для них може припинитися, тоді як хаос, який охопив Афганістан, гратиме на руку Китаю та Росії.

Жоден корабель не втримав би правильного курсу в нічну бурю на морі‚ якби залога не послуговувалася компасом – приладом для орієнтування в просторі. В суспільному житті таким „компасом“ є соціологія.

Закордонні українці стали активними представниками молодої держави в країнах їхнього проживання. Найдоступніше для них поле діяльности – поширення у світі образу України, її історії, культури, мистецтва. Діяспора бере участь у політичному житті України. Закордонне українство відродило молодіжні організації Пласт і СУМ. СФУЖО і СУА сприяли утворенню Союзу українок. Меценати сприяли розвиткові провідних вищих шкіл – УКУ, Могилянки, Острозької академії.