Browsing: Редакційна

В Україні сталося щось неймовірне: президент Володимир Зелен­ський нарешті правильно‚ з державницьких позицій‚ зареаґував на вже дуже тривалу і вже дуже відверту антиукраїнську діяльність декількох телеканалів‚…...

Лист з Краматорська написав Василь Кук: „Як сказано в Книзі пророка Єзекиїла (14:12): „І було мені слово Господнє таке: „Сину людський, коли згрішить проти мене земля,…...

Маємо на увазі передусім досі не подолану в Україні соціяльну нерівність. Щоправда‚ ледве чи в якійсь іншій країні цієї мети досягнуто повною мірою. Однак‚ Україна‚ на…...

В Україні проблема алькоголізму набула національних маштабів. Декілька років поспіль у світових оцінках Україна входить у десятку лідерів по вживанню спиртного і продовжує залишатися державою, в якій ринок спиртних напоїв стрімко розвивається.

Україна за підсумками 2012 року посідала третє місце в світі з усередненого споживання алькоголю на людину. На основі даних британської компанії „International Wine & Spirit Research“, на душу населення в Україні доводилося 7.7 літра чистого алькоголю на рік. Перше місце належало Російській Федерації (13.9 літра), друге Білорусі (11.3), четверте Польщі (7.0), п’яте Казахстану (5.9).

Колишній міністер культури Росії Володимир Мединський добре відомий на постсовєтському просторі своєю особливою запопадливістю у відродженні старих російських історичних мітів і створенні нових. Тепер цей діяч є помічником російського президента Володимира Путіна‚ теж неабиякого майстра спотворювати минуле в імперських інтересах і видавати чорне за біле. Нам би на цю немудру політизацію історії посміхнитися і махнути рукою: мовляв‚ як їм хочеться жити у неправді‚ то нехай і живуть.

Та проблема в тому‚ що цією неправдою непогамовна російська пропаґанда намагається засмітити весь світ‚ зокрема наш‚ український‚ змусити його дивитися на історію московськими очима. Згадаймо хоч би історіографічний „шедевр“ В. Путіна‚ що Росія у „Великій вітчизняній війні перемогла б і без України“.

Новий президент Молдови Майя Санду ще до своєї інавґурації звернула увагу світу на проблему так званої Придністровської Молдавської Республіки (ПМР), де розташована

Оперативна група військ Російської Федерації, про яку ніколи не було жодних домовленостей з Молдовою. „Війська Росії мають бути виведені, а великі запаси зброї вивезені“, – заявила М. Санду. Її негайно підтримав генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберґ, який заявив, що Молдова є партнером НАТО, а Росія порушує побажання сусідніх урядів розміщуючи війська в Молдові.

Людство вступило у 2021 рік‚ в третє десятиріччя ХХІ сторіччя. Межа нібито цілком умовна‚ бо ж час‚ як ріка‚ пливе без жодних порогів‚ ні день‚ ні ніч не запізнюється‚ і сонечко сходить‚ як звичайно‚ а ми от знов і знов хвилюємося‚ прощаючись з усім пережитим в минулому році і вдивляючись в рік новий: що він принесе світові‚ що принесе Україні?

2020-ий не належав до легких‚ безхмарних років. Пандемія коронавірусу унеможливила здійснення багатьох цінних плянів і проєктів‚ внесла в життя спільнот багато тривоги і жалю‚ якоюсь мірою‚ ймовірно‚ захитала нашою впевненістю‚ що сучасна людина‚ спираючись на науку і новітні технології‚ спроможна успішно розв’язати будь-яку проблему. Ні‚ на жаль‚ це ще покищо не так.

Щиро дякуємо всім жертводавцям за підтримку пресфонду „Свободи“!

Пандемія коронавірусу висунула на перший плян проблеми сімейних взаємин, які й раніше були важливими для суспільства, але й у нових умовах зазнали відчутних змін. Опитування, проведені в Канаді, підтвердили, що найбільшою мірою батьків хвилюють проблеми узгодження і збереження рівноваги у догляді за дітьми, навчанні і допомозі дітям у виконанні їхніх навчальних завдань та виконанні власних професійних обов’язків, соціялізації дітей в умовах пандемії, самотности дітей та їхній соціяльній ізоляції, кількости дитячого „екранного часу“. І це зрозуміло: можна повторити відому аксіому про те, що діти – наше майбутнє.

Психологи та соціологи вже розробили чимало програм правильної поведінки під час пандемії.

Український Крим‚ загарбаний путінською Росією… Вже сьомий рік не стихає цей біль у кримсько-татарських і українських серцях. І не стихне‚ поки не відбудеться деокупація півострова. Щоб це здійснилося‚ слід дуже багато докласти цілеспрямованих‚ вольових державно-політичних‚ дипломатичних і міжнародних зусиль‚ й то не гаятись з цим‚ бо Крим під чоботом окупанта з кожним роком все більше перетворюється ще на одну військову базу Москви‚ що може надовго‚ як не назавжди‚ унеможливити там нормальне цивільне життя.

Тож яке місце займає нині кримське питання в політичному порядку денному України?

Новообраний президент Молдови Майя Санду заявила, що її країна має двох олігархів. Це її попередник на посаді Ігор Додон та втікач Володимир Плахотнюк, якого звинувачують у створенні організованої злочинної групи, відмиванні грошей та шахрайстві в особливо великих розмірах. Тікаючи, він вкрав 1 млрд. дол. із банків країни. Щодо числа олігархів Україні не пощастило – їх значно більше. Причому В. Плахотнюк, свідчить М. Санду, займався оборудками з українським олігархом Петром Порошенком, коли вони удвох рятували від санкцій металюрґійний завод у проросійському Придністров’ї. Не випадково В. Плахотнюк втік до Лондона через Україну.

Дорогі Читачі!

Ще 31 липня я формально повідомила, що з днем 1 грудня відійду на пенсію з посади головного редактора обидвох офіційних видань Українського Народного Союзу – „Україн­ського Тижневика” і „Свободи”. Тепер той час настав. Мину­лотижневі числа були моїми останніми. Пишучи ці слова прощання, я сповнена смутком, але також вдячністю й гордістю за безперервну і‚ можна сміло сказати‚ історичну діяльність газет УНСоюзу. В мене нема сумніву, що така ж сумлінна творча та інформаційна їхня праця триватиме й надалі.