Browsing: Редакційна

Росія знову вдалася до випробуваної тактики проникнення диверсійних груп „зелених чоловічків” в сусідні держави. У Криму вони забезпечили проведення так званого референдуму і захоплення стратегічних об’єктів України. У донецьких степах „заблукали” піхотинці і танкові підрозділи, які розпочали тривалу війну. Млявий осуд інших держав переконав Росію, що таку тактику можна повторювати.

Правоохоронні органи Білорусі в ніч на 29 липня затримали під Мінськом 33 бойовиків російської приватної військової компанії. Вони оселилися в санаторії „Білорусочка” поблизу Мінська. Група росіян була організована та управлялася за військовими стандартами з єдиного центру. Президент Білорусі Олександр Лукашенко скликав надзвичайну нараду з членами Ради безпеки країни.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

З історії добре знаємо‚ що Церква в російській імперії завжди залежала від держави‚ і що ця залежність була не просто формальною‚ а сутнісною і глибоко гріховною: духовенство благословляло загарбницьку політику кремлівських деспотів‚ московське православ’я все більше сповнювалося антихристиянським войовничим духом‚ що колись неминуче мусить привести до релігійної реформації в Росії.

Вже сьогодні притомні священники засуджують нещодавно відкритий у Підмосков’ї Головний храм збройних сил Росії‚ з мозаїчними портретами Сталіна‚ Володимира Путіна‚ Міністра оборони Сергія Шойґу‚ Патріярха Кирила та іншими сумнозвісними „героями“. Під хвилею критики ганебні портрети забрали. Люди сміються: мовляв‚ скоро будуватимуть окремі храми для перукарів‚ артистів‚ інженерів і т. д. Отцеві Іванові з Новосибірська заборонили служити за цей його запис у Facebook: „Православ’я перетворюється у банальне язичництво‚ зі своїми капищами‚ небесними покровителями‚ іконами військових галузей‚ храмами за професійною належністю“.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

Президент України Володимир Зеленський 7 травня призначив Михайла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ – допоміжного органу при президентові України, основним завданням якого є підготовка пропозицій щодо стратегічного плянування реформ, їх узгодженого впровадження та дослідження здійснення.

53-річний політик М. Саакашвілі увійшов в історію як діяльний промотор проґресивних змін. На виборах президента Грузії за нього проголосували 4 січня 2004 року 96.27 відс. виборців. Він негайно розпочав реформи.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

Так було завжди і скрізь‚ без різниці‚ яка країна – дуже демократична чи не дуже. Змінюється влада‚ приходить новий президент чи прем’єр і негайно починає формувати своє керівне оточення з найближчих йому людей. Ні дивуватися‚ ні обурюватися з цього не дозволяє вельми поважна мотивація: новий очільник держави дістає законне‚ через вибори‚ право втілювати свою політичну програму‚ й саме задля її успіху він повинен мати можливість спертися на осіб‚ котрим повною мірою довіряє.

Практика‚ одначе‚ набагато складніша‚ ніж ця логічна схема. Нерідко дається взнаки так званий „людський чинник“‚ коли навіть глибокої єдности політичних поглядів замало для продуктивної урядової співпраці‚ й найбільш запотребуваною виявляється не професійна придатність‚ а безумовна льояльність та особиста відданість керівникові країни.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

18 червня Президент Росії Володимир Путін опублікував в амери­канському журналі „The National Interest” статтю „75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім”. Оглядачі, які ознайомилися з поглядами В. Путіна на історію, викладе­ними у статті, не знайшли в них нічого для себе нового. Вже звично, що він перекладає відповідальність за початок Другої світо­вої війни на країни Заходу та на Польщу.

Оглядач видання „Gazeta Wyborcza” польський публіцист Вацлав Радзівінович звертає увагу на те, що В. Путін вибирає з історії лише зручні для себе факти. Єдиною новою тезою для польського оглядача у статті В. Путіна є твердження про „добровільне” за рішенням „демокра­тично обраної влади” приєднання до СРСР країн Балтії. „Ця брехня раніше не була артикульована російським президентом, і це, мабуть, єдина новинка в його письмовій роботі”, – пише В. Радзівінович.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

Повсюди‚ куди не поглянемо‚ стає все більше речей‚ без котрих можна було б і обійтися. Тільки справедливости більше не стає. Не вийдуть люди на протести з того приводу‚ що авт замало чи смартфонів‚ чи жувальної ґумки. А за справедливістю – вийдуть. Її все ще‚ бачимо‚ бракує. Також‚ на жаль‚ і в українському світі. І от що дуже-дуже дивно: дехто там певний‚ що інакше й бути не може‚ і що українці мусять народжуватися і вмирати лише в мріях про справедливість‚ про „свою правду у своїй хаті“‚ і передусім – про рідну мову в рідній хаті. А щоб вони не надто страждали‚ їх втішають: „Какая разніца?“.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

На економічній і політичній арені України після набуття нею незалежности в 1991 році з’явилася група осіб, що збагатилася нелеґальними шляхами через розграбування вже створеного іншими людьми…...


Already a member? Увійдіть тут
Read More

На даний момент весь телевізійний простір України поділено між шістьма олігархами. Свої телеканали вони використовують не для отримання прибутку з реклями, а для впливу і контролі країни через політиків, які через зміни законодавства і призначення потрібних людей на ключові посади, в кінцевому результаті, і приносять власникам телеканалів прибутки.

Найбільший відсоток сукупного телеперегляду в олігарха Віктора Пінчука, телевізійний голдинґ якого „StarLightMedia” об’єднує шість телеканалів. У період виборів олігарх використовує їх для підтримки близьких йому політиків. Наприклад, на президентських виборах канали В. Пінчука надавали етерний час Петрові Порошенкові та Юлії Тимошенко.


Already a member? Увійдіть тут
Read More

В сучасному житті не бракує неясних‚ сумнівних‚ тривожних подій‚ котрі пригнічують розум і душу – особливо довго залишаючись без чіткого з’ясування‚ без вичерпної відповіді. До таких…...


Already a member? Увійдіть тут
Read More

Увесь телевізійний простір України поділено між шістьма олігархами. Свої телеканали вони використовують не для отримання прибутку з реклями, а для впливу і контролі країни через політиків,…...


Already a member? Увійдіть тут
Read More