Browsing: Точка зору

Великий український наступ на півдні, на який всі так довго чекали, справді почався і приніс перші успіхи.

Ми спостерігали за ним протягом кількох років, намагаючись вивчити та відтворити його мозок на основі його поведінки. Я спілкувався з колишніми керівниками держав в Україні та керівниками Росії, Чечні, Білорусі та Німеччини.

Верховна Рада України обрала генерального прокурора України та суддю Конституційного cуду України.

„Свобода” 15 липня принесла на першій сторінці статтю „Вікторія Спартц не приносить Україні користі”. Три речі відразу впадають в очі...

Кожному з нас‚ людей українського світу поза Україною‚ небайдуже‚ які особистості її репрезентують назовні‚ особливо ж нині‚ в часи війни з московитами – які вони‚ ці лідери громадської думки‚ за розумом‚ за шляхетністю‚ за вмінням вести дискусію і бути в ній водночас і ввічливими‚ і переконливими.

Мовне питання, поділ населення  на „україномовне“ і „російськомовне“, то слабке місце, справжня „ахіллесова п’ята“ України. Цей фактор завжди використовувала Росія – для посилення свого впливу в Україні, а також недобросовісні українські політики – для того, щоб прийти до влади.

Російсько-українська війна за тривалістю вже перевершила радянсько-фінську 1939-1940 років. Російська армія, незважаючи на перевагу в чисельності особового складу і особливо в вогневій могутності, досі не може похвалитися значними результатами.

Історик Борис Соколов давно займається темою воєнних втрат. Він провів власний підрахунок втрат СРСР у Другій світовій війні, а сьогодні намагається оцінити достовірність українських даних про кількість загиблих воїнів ЗСУ та вбитих російських окупантів.

У зв’язку з „нафталіновим“ виступом Генрі Кісінджера на недавньому Світовому економічному форумі в Давосі‚ політологи‚ історики‚ публіцисти‚ блоґери на всі лади обговорюють дещо призабуте поняття „realpolitik“. Згадують його первісне значення і констатують набутий цим поняттям цілком інший‚ вже близький до протилежного зміст.

Кажуть мені друзі з України, що за час війни значно покращився стан користування українською мовою і то не тільки у столиці, але й у Запоріжжі, Дніпрі, Харкові. Незаперечно, що на фронтових лініях українського захисту є також і російськомовні особи, але на загал поволі люди в Україні зрозуміли важливість користування українською мовою.

Війна з Росією викликала в українському суспільстві жагу перейменувань вулиць і знищення пам’ятників культурним діячам, пов’язаним з Росією. Вулиці пропонують переназвати на честь видатних постатей української історії та культури.

14 квітня Верховна Рада України ухвалила дек­ларацію про геноцид, вчинений Росією в Україні. Чи справді можна назвати геноцидом звірства, які Росія вчинила в Україні з 24 лютого 2022 року?