Browsing: Фундація ім. І. Багряного

Пісню до слів Павла Чубинського „Ще не вмерла Україна” було затверджено уживати як український гимн Українською Центральною Радою 1917 року в Києві, а 1919 року урядом Західньої Української Народньої Республіки. В серпні 1991 року Вер­ховна Рада України проголосила Україну незалежного державою й постановила, що українським гимном буде „Ще не вмерла Україна”.

Хоч в російській імперії й скасували кріпацтво 1861 року, але уряд Росії Валуївським указом забороняв українську мову та літературу, а Украї­ну уважав провінцією Росії, називаючи її Малоросією. Тому було заборонено видавати будьщо українською мовою в російській імперії. Як відповідь на Валуївський указ поет, збирач скарбів української культури, етнограф, фолкльорист і статист П. Чубинський родом з хутора Борис­поля на Пол­тавщині (тепер на Київ­щині) написав вірш „Ще не вмерла Україна”.

Сердечно дякуємо Вам за подаровані видання Фундації ім. Івана Баг­ряного, які стануть цінним доповненням бібліотеки Інституту досліджень української діяспори ім. проф. Любомира Винара Національного університету „Острозька академія”.

Ваші щедрі книжкові дарунки дадуть змогу нашим викладачам та студентам, відвідувачам інституту детально познайомитись з виданнями з історії світового українства, кни­ги будуть корисними при підготовці до занять з навчальних дисциплін „Українська закордонна історіографія”, „Закордонне українство”, „Куль­тура української діяспори”. Крім того, книги стануть у нагоді в дослідницькій роботі.

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні потреби в Україні такі особи та організації: 5,000 дол. – Віра та Богдан Бодна­руки для Товариства Української Мови; 3,200 дол. – о. Олексій Лимон­ченко (з них 2,000 дол. на поміч потерпілим від московських кровопивців на Донбасі та 1,200 дол. для української православної парафїї св. Архист­ратига Михаїла на селі Висо­чинівка на Харківщині); 1,000 дол. – Фундація „Спадщина” банку „Пев­ність” в Чикаґо для Товариства Україн­ської Мови; 120 дол. – Василь і Ольга Кар­пенки (з них по 50 дол. для сиріт та на харчі для вояків та 20 дол. передплата журналу „Бористен” для якоїсь особи в Україні); 100 дол. – Валентина і Василь Панчишини для сиротинця; 50 дол. – Петро Рома­нишин для фундації та 25 дол. – Ольга Криволап для фундації.

ДНІПРО. – З метою популяризації ідей, творчости та життєвої державницької настанови визначного українця Фундація ім. Івана Багряного та Всеукраїнський щомісячник „Бористен” (представництво Фундації ім. І. Багряного на Січеслав­щині) заснували Відзнаку ім. Івана Багряного.

Щороку лавреатами стають люди, чиї досягнення стали помітними і особливими в різних сферах діяльности: письменники, громадські діячі чи просто жителі міста, які роблять свій особистий внесок в розбудову українського суспільства. Тради­ційно щороку лавреати отримують дипломи та сувенірні тарілки з петриківським розписом.

ДНІПРО. – Відзнака ім. Олеся Гончара запроваджена журналом „Бористен” разом з Націо­нальним гірничим університетом („Дніпровська політехніка”) у 2003 році.

Лавреатами у 2019 році визнані:

— Педагогічний колектив школи ч. 46 (Дніпро) – за системну роботу з патріотичного та національного виховання учнівської молоді, волонтерську діяльність протягом російсько-української війни на Донбасі.

Наприкінці минулого року київське видавництво „Дніпро“ випустило к нигу відомого письменника‚ представника Фундації ім. Івана Багряного Олек­сандра Шугая „Ліна Костенко: я все, що я люблю“.

Це йогo щира сповідь про свою редакторську працю над збіркою творів Ліни Костенко „Неповтор­ність” (1980) у видавництві „Молодь” за часів нищівної комуністичної цензури. Ця унікальна тема в історії yкpaїнськoї лiтepатури досі не висвітлювалася.

Лавреат Нaцioнальної премії України ім. Тараса Шевченка‚ видатний борець за незалежну Україну Бoгдан Горинь написав про книгу: „Доля нагородила письменника-документаліста Олександра Шугая талантом вдумливого аналітика‚ здатного проникнути в глибини явищ і подій літературного процесу та громадсько-політичного життя.

Від часу появи попередньої сторінки Фундацї ім. Івана Багряного прислали пожертви по 2,000 дол. – Фундація „Спадщина” банку „Певність” в Чикаґо для Товариства Української Мови та о. Олексій Лимонченко в пам’ять батька Димитрія на допомогу потерпілим воякам, що боронять Україну на Донбасі, 400 дол. – Марія Сулківська (з них 296 дол. на дві пачки харчів для вояків, 50 дол. для сиріт з Дніпра та 54 дол. для фундації), 352 дол. – Тетяна Ясінська (з них 252 дол. на пачку харчів для вояків та 100 дол. на лікування поранених українських вояків на Донбасі), по 200 дол. – Оля і Василь Карпенки (з них 148 дол. на пачку харчів та 52 дол. для сиротинця) та Оля Матула (з них по 100 дол. в пам’ять св. п. чоловіка Петра Матули та Раїси Кохно), 150 дол. – Валентина Глух (з них 100 дол. на пачку харчів та 50 дол. для фундації), 100 дол. – Павло та Романна Черепахи на медичні аптечки для вояків на фронті, 20 дол. – Марія Зарицька для фундації.

Книга „Від слова до „Слова“ про збірник „Слово“ Об’єднання українських письменників діяспори, що виходив в 1962-1990 роках, вийшла цього року в Україні з фінансовою підтримкою Фундації ім. Івана Багряного. Збірник „Слово“ містив статті про літературу, мистецтво, критику, мемуари та документацію. Впродовж тих років вийшло друком 12 чисел.

Автор нової книги Сергій Козак – український журналіст, письменник, бібліограф і літературознавець. Освіту він здобув в Україні, Німеччині й в США. Він є доктором філософії в галузі „Гумані­тарні науки“ та автором низки видавничих серій, понад 20 книжок різних жанрів. Серед них тритомна „Історія української діяспори“ і чотиритомник „Раритети української діяспори“.

Голова Фундації ім. Івана Багря­ного Галина Воскобійник померла 6 січня в Стейт-Каледжі‚ Пенсильванія. Поховали її 11 січня обіч чоловіка Олексія Воскобійника, на українському кладовищі в Савт Бавнд Бруку‚ Ню-Джерзі.

Народилася вона 27 лютого 1930 року в селі 3оря, Божедарівського району, Дніпропетровської области‚ у родині Оксани та Івана Дроботів. У 1943 році родина еміґрувала до Німеч­чини, де Галина Дробот закінчила гімназію й одружилася з О. Вос­кобійником. У 1950 році сім’я переїхала до Канади, а 1956 році – до США.

ДНІПРО. – В актовій залі Коледжу електрифікації урочисто вручено Відзнаки ім. Івана Багряного 2019 року за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, активну державотворчу та…...

У 2019 році 70 осіб та два українські банки прислали 48,685 дол. пожертв Фундації ім. Івана Багряного на різні потреби в Україні та діяспорі. Прізвища жертводавців…...

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні цілі одна організація та особи: по 2,000 дол. – Фундація „Самопоміч“ з Чикаґо…...