Browsing: З редакційної пошти

„Висилаю мої „діти“, мої цінні книжечки до Канева, де вони потрібні“, – так написала Марія Зарицька редакторові „Свободи“ Левку Хмельков­ському, передаючи з США 11 книжок про Тараса Шевченка зі свого архіву.

Діяспорна бібліотека ім. Галини Король поповнилась цінною літературою з досліджень державних та літературних діячів України минулого століття й сучасности, подарованою бібліотеці українською громадою УГКЦ св. великомученика Юрія Переможця з міста Ляйпціґ, Німеч­чина.

До статті „Відбулася 40-а Конвен­ція УНСоюзу” в Свободі” 3 червня. Другий віце-президент УНСоюзу називається „Евген Щерба”, а не „Євген Серба”. Всч. о. д-р Іван Кащак не є „Прео­свя­щенний”, бо він є священик, а не єпископ – отже, він не може бути „Преосвяще­нний”, бо цей титул відноситься тільки до єпископів та вищих ієрархів.

Громадська організація „Усмішка дитини“ щиро дякує о. Ярославу Ковалю, парафіянам Собору св. Івана Хрестителя і парафії св. Володимира Великого з Піттсбурґу, Пенсильванія, за благородну допомогу для України у цей важкий час війни.

В американському журналі „The New York Review of Books“ з’явилася рецензія двох нових видань про мови, в якій написане таке: “Є недавні повідомлення, що українські сили оборони вимагають від своїх в’язнів вимовити слово паляниця (рід хліба) як вдалий спосіб перевірки, чи вони українського або російського походження”.

Переглянула фоторепортаж у газеті „Свобода“ 3 червня про свято у Школі українознавства в Сомерсеті, Ню-Джерзі.

Повідомляємо про початок виходу журналу „Слово Кобзаря“ Українсь­кого культурно-просвітницького товариства „Кобзар“ у Заґребі, щоб краще інформувати своїх членів та читачів про новини з періодичністю виходу в кожні три місяці.

Генеральний директор Шевчен­ківського національного заповідника у Каневі Валентина Коваленко надіслала до „Свободи“ вміщені нижче поезії.

Випадок стався в Івано-Франків­ську 23 травня. Три учасники вуличної самодіяльности під дві гітари виконували російською мовою відому пісню білоруського гурту „Ляпіс Трубєцкой“. Поки перехожі мовчки спостерігали за черговою витівкою росіян, один місцевий мешканець вдарив кулаком в обличчя одного з співаків тріо.

Мушу відгукнутися на статтю „Нагородили українських журналістів“ („Свобода“, 20 травня). Гарно, що судді вирішили надати найзначнішу журналістську нагороду в Америці відважним журналістам, котрі наражують своє життя у виконанні своїх обов’язків, описуючи війну в Україні.

Напад кремля на Україну викликав реакцію в Україні зовсім не ту, на яку чомусь сподівався ослаблий розумом „вождь“ Московії. Цю акцію орди світ означив і назвав „харакірі для рашки“. Багато хто у світі знайшли у діях Путіна і Гітлера багато схожости. Виз­начили режим рашки як „фашист­ський“. Виникло одразу й слово „рашисти“.

Це – відгук на статтю Аскольда Лозинського у „Свободі“ про українську мову. Якщо судити з того, як розмовляють біженці зі сходу, то вимальовується така картина: є категорія біженців, переважно заможних, які стараються говорити українською мовою публічно, але між собою все ж спілкуються російською. Про це свідчать люди, які надали їм житло.