Browsing: З редакційної пошти

Поблизу Київського залізничного двірця на перетині вулиць Безаківської та Жилянської стояв до його зруйнування у 1935 році храм св. Іллі, споруджений в 1908-1914 роках на відзначення…...

Діяспорна бібліотека ім. Галини Король спільно з добровольчим активом проводять добродійну акцію „Іграшки маленьким біженцям та потребуючим”. Щойно надійшли посилки з дитячим одягом, іграшками та різними…...

Щиро дякуємо від імені педагогічного, учнівського та батьківського колективів Будинку творчости школярів міста Полонне за публікацію у „Свободі” 29 травня листа про наш флешмоб „Україна-вишиванка”. Вдячні…...

Українська скавтська організація Пласт у Австрії за проєктом „Врятуй могилу героя” розшукує членів родин похованих у Австрії видатних українців, оренда могил яких закінчилась та потребує проплати на наступні 10 років (могили в аварійному стані).

Відень:

1. Антін Рак (1876-1958), Софія Рак-Скобельська (1881-1963) і Ярема (1941-1944). Родинний гробівець. Hernalser Friedhof. Оренда і ремонт.

2. Дмитро Равич (1900 -1942). Zentralfriedhof. Орен­да і встановлення хреста.

3. Станіслав Старосольський (1889 -1962). Zentral­fried­hof. Оренда і ремонт.

Зайшла сьогодні почитати новини. А там новина, що Дмитрo Разумков заявив, що закон про мову треба змінювати. Той самий Закон про функціонування української мови як державної, над розборкою і просуванням якого працювала цілих три роки з 2015 громадська коаліція з експертів, активістів, діячів. Історичний закон, власне кажучи.

В мене логічне запитання до Д. Разумкова:

Ви серйозно вважаєте, що це найнагальніше питання, яке потребує зараз розгляду? Ви серйозно вважаєте, що питання мови – це те, що найбільше хвилює ваших і не ваших виборців? Вас не турбує, наприклад, що в державі, в якій ви стали владою, неефективно працює правоохоронна та судова система, які давно потребують реформ? Дороги вже всі поремонтували? Корупцію подолали? Економіку підняли? Незаконно утримуваних за ґратами добровольців у справі Павла Шеремета, над якими Арсен Ааваков судилище влаштував, звільнили?

Щиро дякую за мій допис „Створимо фільм про Шевченка”, який надруковано 29 травня на сторінках шановної газети „Свобода”. З великим інтересом прочитав допис Левка Хмельковського „Путін…...

Меморіяльний музей тоталітарних режимів „Територія терору” у Львові провадить проєкт усної історії „#непочуті”, який перейшов під час карантини у роботу онлайн. 14 квітня завідувач науково-фондовим відділом,…...

У зверненні Воюючої України до бійців і командирів рейдуючих частин Української Повстанської Армії (УПА) в жовтні 1949 року підкреслювалося: „Ви мужньо виконали своє завдання покладене на…...

Я журналіст, працював на телеканалах репортером, редактором. Тепер працюю з різними інтернет-виданнями. Прошу допомогти у такій справі. У 1982 році у Косівській центральній районній лікарні працював…...

Гурток „Юні поети та прозаїки” (керівник Жанна Беркута) Будинку творчости школярів Полонської міської громади до Всесвітнього Дня вишиванки оголосив проведення інтернет-флешмобу „Україна-вишиванка”. З перших днів корисну ініціятиву підхопили педагоги, школярі, студенти з різних куточків України. Усі його учасники демонструють в соціяльних мережах свої світлини у вишиванках, відео на тематику флешмобу. Це засвідчує яскравий та неповторний розмай нашої, славної у віках вишиванки.

У цьому напрямку навчання та виховання нам особливо допомагає Інститут досліджень української діяспори ім. проф. Любомира Винара Національного університету „Ост­розька академія”, який очолює проф. Алла Атаманенко. Інститут здійснює проєкт „Нашого цвіту – по всьому світу”. Учні його дуже люблять, він уможливлює висвітлення надзвичайно цінного та розмаїтого наукового, мистецького спадку нашого закордонного земляцтва.

Одним з головних напрямків діяльности Шевченківського відділення Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Тараса Шевченка є відродження духовної спадщини минулого. З цією метою ініціятивна група – голова правління…...

Відновлення незалежности української держави наприкінці ХХ ст. і відродження культури українського народу примусили творчу інтеліґенцію знову звернутись до пошуків національних рис в монументальному мистецтві.

Перші такі спроби робились ще в кінці ХІХ- на початку ХХ ст. Тоді з’явились досить цікаві роботи в стилі українського модерну. Але не треба забувати, що в ХІХ ст. як на західній, так і на східній частинах поділенної між Австрійською та Російсь­кою імперіями України частими були спроби звернення і в мистецтві, і в архітектурі до творчої спадщини Візантії.

Так у другій половині ХІХ ст. почав набирати сили неовізантійський стиль. Звичайно, є розбіжності між сходом і заходом не тільки в формоутворенні, а й в джерелах фінансування нового будівництва.