Browsing: Країни

ОТТАВА. – 29 вересня Велика Британія та Кана­да спільно запровадили санкції проти керівників режиму Олександра Лукашенка за порушення прав протестувальників. Про це у Оттаві заявив Міністер закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань.

„Канада не мовчатиме, коли уряд Білорусі вчиняє систематичні порушення прав людини та не демонструє щирої відданости пошуку рішення шляхом перемовин із опозицією. Канада та Об’єднане королівство діють спільно, аби ці санкції мали більший вплив й з метою демонстрації єдности у засудженні ситуації”, – сказав Ф. Шампань.

КАНІВ, Черкаська область. – 24 липня виконувачкою обов’язків генерального директора Національного заповідника ім. Тараса Шевченка призначено поетесу та політичну діячку Вален­тину Коваленко. Генеральний директор заповідника в Каневі Мар’ян Піняк помер 21 липня внаслідок тяжкої хвороби.

В. Коваленко під час знайомства з колективом підкреслила, що для неї Тарасова Гора, як і для кожного справжнього українця, є святим місцем: „Я сповна розумію абсолютно нову для мене специфіку роботи Національного заповідника. З великою повагою ставлюся до всіх тих, хто роками працював і продовжує тут працювати. Обіцяю, що мої найщиріші наміри як літературознавця, як науковця, зрештою – як людини – будуть віддані на служіння Тарасові Шевченкові”.

КИЇВ. – 17 вересня у Національному історико-меморіяльному заповіднику „Биківнянські могили” відбулось урочисте відкриття фотодокументальної виставки „Биківня 1937-1938: польська лінія”, організованої заповідником спільно з Поль­ським інститутом у Києві. Метою заходу є висвітлення специфіки масових політичних репресій у польському середовищі Києва.

Це перший міжнародний проєкт заповідника, що висвітлює як перебіг „польської операції” НКВД, так і долі її жертв, похованих у Биківнянсь­кому лісі. Серед присутніх були директор Польсь­кого інституту у Києві Роберт Чижевський зі своїми колеґами, члени Київського товариства політ­в’яз­нів та жертв репресій, активісти „Соло­вецького Братства”, члени Товариства зв’язків з українцями за межами України „Україна – Світ”, громадські діячі Києва, журналісти, наукові співробітники заповідника, нащадки репресованих.

КИЇВ. – З нагоди 20-річчя загибелі журналіста Георгія Ґонґадзе 16 вересня в столиці відкрили меморіяльну дошку, а 17 вересня відбулася прем’єра документального фільму щодо розслідування вбивства Г. Ґонґадзе.

Меморіяльну дошку встановили на фасаді Національної спілки журналістів України на Хрещатику. Виго­товлення дошки ініціювала Київська міська рада. Спроєктував її скульптор Василь Маркуш (робота погоджена з родиною журналіста, зокрема із вдовою Мирославою Ґонґадзе). Тепер на стіні Національної спілки журналістів поряд з дошкою Василе­ві Макухові, який спалився, протестуючи проти русифікації і совєтської окупації, з’явилася меморіальна дошка Г. Ґонґадзе.

ЛЬВІВ. – 29 серпня відбулося урочисте відкриття Музею Митропо­ли­та Андрея Шептицького. Облашту­вали його в колишніх келіях костелу св. Казимира.

Урочисте відкриття музею відбулося у Храмі священомученика Кли­ментія Шептицького з благословення Архиєпископа і Митропо­лита Львів­ського Ігоря Возьняка.

„Кожен музей – це культурна та історична святиня народу. Через представлення експонатів пізнається ступінь розвитку народности, культурний рівень, історія життя, стосунки між людьми, їхнє ставлення до довколишнього світу. Усіх вітаю з відкриттям музею і бажаю, щоб наш народ користав з великих скарбниць музею, які пов’язані з культурою нашого народу та великими людьми, які творили цю культуру”, – сказав митрополит.

МІНСЬК. – 23 вересня, у палаці Незалежности Мінську відбулася інавґурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конс­титуцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

На третьому десятку правління О. Лукашенко стикнувся із загальнонаціональними акціями протесту проти результатів президентських виборів 9 серпня, які ґарантували йому шостий п’ятирічний термін.

Тисячі протестувальників закликали О. Лука­шенка провести вільні та чесні вибори в Білорусі, стверджуючи, що голосування було зфальсифікованим. 66-річний білоруський лідер відповів на мирні акції протесту жорстокими арештами. Правозахисники повідомили також про окремі факти катування затриманих.

МІНСЬК. – Станом на 21 вересня після шести тижнів протистояння стає дедалі витонченим. Виразним насамперед було відчуття подальшого посилення дій силовиків. Їм поставлено завдання – припинити протести. А ті ніяк не припиняються.

Традиційний суботній жіночий марш 19 вересня отримав назву ,,блискучий”. Організатори вкладали в це різний зміст. З одного боку, метафорично блиск від сліз за жертвами жорстокости силовиків, з іншого, як протидія цьому і наперекір всьому, – жінкам запропонували вийти у блискучому одязі.

У підсумку було 390 затриманих на цьому жіночому марші і деякі затримання проводилися жорстко.

Близько 700 тис. українців примусово й позасудово переселили з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачів­щи­ни, Західної Бойківщини до Україн­ської РСР у 1944-1951 роках. Це здійснили комуністичні режими СРСР і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціяльних, економічних і культурних прав людей. Тисячі безневинних чоловіків, жінок і дітей були зібрані у визначених місцях, кинуті в переповнені вантажні вагони, що призначалися для перевезення худоби.

До 75-их роковин депортації українців з етнічних земель у 2019 році Постановою Верховної Ради України було затверджено відзначення на державному рівні у другу неділю вересня Дня вшанування пам’яті примусового виселення українців у 1944-1951 роках.

10 вересня білоруські правозахисники визнали затриманих членів президії Координаційної ради Марію Колесникову і Максима Знака та адвоката М. Колесникової Іллю Салея політичними ув’язненими.

Правозахисники вимагають негайного звільнення М. Колесникової, М. Знака та І. Салея і припинення кримінального переслідування стосовно них і негайного звільнення всіх політичних в’язнів, припинення політичних репресій і насильства в країні.

КИЇВ. – У травні Кабінет Міністрів України шляхом голосування підтримав приєднання країни до міжнародного „Партнерства Біарріц”, мета якого – встановлення рівности для усіх. Міністер закордонних справ…...

КИЇВ. – Національний академіч­ний драматичний театр ім. Івана Франка відзначає своє 100-річчя. Історія театру розпочалася наприкінці 1919 року, коли актори з курбасівського „Молодого теат­ру” та група львів’ян під орудою Амвросія Бучми зустрі­лися у Він­ниці. Об’єднати зусилля вирішили на загальних зборах артистів 20 січня 1920 року. Утво­рився театр, який прибрав собі ім’я Івана Франка.

1923 року франківці переїхали до Харкова, а ще через три роки – до Києва. Початок німецько-радян­ської війни 1941 року збігся з гастролями франківців у Москві. Театр спочатку вивезли до Там­бова, потім до Семипалатинську і Ташкенту. Будів­лю театру в Києві під час війни було зруйновано, відновили її лише у 1946 році, через три роки після відступу нацистів із Києва.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80.1 відс. голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10.1 відс. Після цього С. Тихановська була змушена переїхати до Вільнюса.

Відразу після виборів у країні почалися протести громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові ґранати і водомети.