КИЇВ. – 16 березня в Інформаційно-виставковому центрі Майдану відбулася презентація нового видання Українського інституту національної пам’яті, книги Наталки Позняк-Хоменко „Волонтери: сила небайдужих“. Презентацію приурочили до Дня добровольця, який відзначався 14 березня, коли в 2014-році перші люди з Майдану пішли на війну. Книга стала продовженням серії видань Інституту про сучасну російсько-українську війну. До неї увійшли 28 історій про різні напрями волонтерської діяльности, пов’язані з російсько-українською війною.
Нещодавно у київському видавництві „Журналіст України“ вийшла в світ книга відомого письменника Олександра Михайлюти „Воїни „Антимафії“, присвячена офіцерам і депутатам Григорієві Омельченкові і Анатолієві Єрмакові. Старше покоління пам’ятає, який резонанс у 90-их минулого століття викликав у мільйонів глядачів італійський серіял „Спрут“.
Нещодавно вийшла друком автобіографічна книга судді Федерального суду претензій США, доктора права Богдана Футея „Моя історія: Досягнути недосяжну зірку!“.
У Великій Британії видали англійською мовою книгу спогадів правозахисника, проректора Українського Католицького Університету (УКУ) Мирослава Мариновича „Всесвіт за колючим дротом. Спогади українського радянського дисидента“. Англійською книжка має назву „The Universe behind Barbed Wire. Memoirs of a Ukrainian Soviet Dissident“.
Дарія Ярошевич з Чикаґо надіслала до „Свободи“ книгу спогадів свого батька Олександра Пежанського, на долю якого випали Перша і Друга світові війни. Як це найчастіше стається з споминами учасників подій порівняно з дослідженнями пізніших іменитих істориків, книга дуже цікава саме тому, що читач поринає в опис безпосередніх подій того часу, ніби стає їх учасником. Книгу видано до 125-річчя автора споминів.
Микола Тимошик. „Українське книговидання в діаспорі: Велика Британія; Українська журналістика в діаспорі: Велика Британія“. Київ. Видавничий центр „Наша культура і наука“, 2021).
Зенон Когут, Володимир Мезенцев, Юрій Ситий. „Розкопки у Батурині 2019 року. Кахлі гетьманської столиці XVII-початку XVIII ст.“. Торонто. Видавництво „Гомін України“, 2020. 36 стор.70 кольорових ілюстрацій, ґлянсований папір.
КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Третя книга „Проти окупантів білих і червоних“ серії „Роки боротьби на Єлисаветчині“, в якій йдеться про події 1920 року, презентована 22 лютого у Кропивницькому. В перших двох книгах були проаналізовані події 2018 і 2019 років. Загалом серія присвячена 100-річчю Української революції 1917-1921 років.
Журналіст Юрій Луканов видав вже другу цього року книжку, до якої ввійшли оповідання під загальною назвою „Знайти убивцю Фільова“ і роман „Репортер Волковський“. Оповідання змальовують вигадану ситуацію, коли так звана Донецька народна республіка увійшла до складу України на правах автономії. Дехто з колишніх бойовиків зумів приховати свої злочини, стати „шанованою людиною“, хтось із них навіть в депутати Верховної Ради пробився.
Хто уважно стежить за пресою в сучасній Україні‚ той мусить помітити‚ що нових часописів‚ скажімо‚ журналів – літературно-художніх‚ науково-популярних чи суспільно-політичних – не лише не стає більше‚ але й старі зникають з читацького овиду. Наприклад‚ в останні роки перестали виходити „Вітчизна“‚ Сучасність“‚ „Січеслав“‚ „Холодний Яр“‚ „Ятрань“‚ „Основа“. І не тому‚ що не мали чим привабити читача‚ а з причини байдужости держави до цієї надважливої смислотворимої сфери. Ті видання‚ що всупереч усьому реґулярно виходять‚ вимагають величезних затрат енерґії і особистої мужности видавців чи шеф-редакторів. Надто‚ коли йдеться про журнали‚ послідовно і невідступно україноцентричні‚ як от львівський „Універсум“‚ журнал політології‚ футурології‚ економіки‚ науки і культури. Починаючи від далекого вже 1993 року‚ його готує і провадить у світ визначний український політичний журналіст‚ публіцист‚ доцент катедри української преси Львівського Національного університету ім. Івана Франка Олег К. Романачук. Яскравий і‚ самозрозуміло‚ також глибоко україноцентричний його особитий творчий доробок‚ зокрема збірник статтей та есеїв „Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистика воєного часу“‚ номінований на Шевченківську премію 2020 року.
