Browsing: Нові видання

КИЇВ. – 2 червня у відкритому доступі з’явилося ч. 3 наукового журналу „Краєзнавство” за 2019 рік. У розділі „,Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення” вмістили статті Сергій Добржанський (Чернівці) і Лариса Левченко (Миколаїв).

Розділ „Краєзнавство в особах” містить статті Лева Баженова (Кам’я­нець-Подільський), Сергія Гальчака (Вінниця), Галини Кязимової, Олек­сандра Осипенка та Олени Шипоті­лової (Одеса).

Володимир Панченко. „Сонячний годинник”. Київ: Видавництво „Тем­пора”, 2019.

„Володимир Панченко – єдиний літературознавець в Україні, який протягом року видав чотири книги“, – підкреслив проф. Григорій Клочек під час презентації другого видання „Сонячного годинника“‚ яка відбулася минулого року і зібрала чималу авдиторію. Відомий науковець презентував нове видання у своєму рідному місті напередодні всеукраїнської презентації у столичній книгарні „Є”.

Сергій Мартинюк. „Маю честь бути Українцем”. Київ: Видавничий дім „АртЕк,” 2020.

Симпатикам і шанувальникам твор­чости Сергія Мартинюка – активного учасника двох Майданів, генерал-осавула Українського козацтва, котрий ніколи у своєму житті не грав у гідність, а жив з нею, випала гарна нагода познайомитися з новою книгою цього непересічного автора – „Маю честь бути Українцем”, виданою у Видавничому домі „АртЕк”.

Роман Завадович. „Пригоди ґномика Ромтомтомика”. Ілюст­ратор Едвард Козак. Київ. Видав­ництво „Родовід”. 2019. 40 стор.

Ореста Фединяк з Чикаґо прислала до „Свободи” нове видання дитячої книжки Романа Завадовича „При­го­ди ґномика Ромтомтомика”. Насправ­ді це вже не перше видання, бо книжка була видана в Кракові 1940 року. Після того книжечка перевидавалася кілька разів в США і Канаді. А от в Україні книжка видана вперше. Про це подбало пластове плем’я „Перші Стежі” і київське видавництво „Родо­від” (засновниця й директорка видав­ництва Лідія Лихач). Отак Ром­том­томик – маленький душок, що захоплював дітей своєю цікавістю і великою відвагою, прилетів і в Україну.

Віктор Шишкін. „Чому я був проти“. Київ: Видавництво „Темпора“. 2019.

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін презентував у обласній науковій бібліотеці ім. Дмитра Чижевського свою книгу „Чому я був проти“. Саме у Кропивницькому розпочалася професійна і політична кар’єра В. Шишкіна. Він був суддею районних судів‚ заступником голови обласного суду, пізніше – першим генеральним прокурором незалежної України, у 2006-2015 роках працював у Конституційному суді.

Аделя Григорук. ,,Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість”. Львів. Видавництво ,,Растр-7”. 2020. 252 стор.

Приємно тримати в руках книгу, присвячену україн­цям з східніх Карпат – гуцулам. Аделя Григорук – письменниця, журналістка, дослідниця багатих духовних скарбів мешканців цього реґіону України – книгу написала з любов’ю до краю, до людей, до куль­тури Гуцульщини. Мистецьке оформлення видан­ня здійснив художник Антон Григорук.

Любов Василів-Базюк, Петро Слободянюк. „В переможеній Німеччині”. Вінниця-Хмельницький-Торонто: ПП Балюк І. Б., 2019. 137 стор.

Упродовж 75-ти років, в День Перемоги 9 травня ми схиляємо прапори і голови в пам’ять про тих, хто загинув у Другій світовій війні, рятуючи Европу від нацизму. Держава-переможець втратила, за найскромнішими підрахунками, 27 млн. людей. Переможена Німеччина – 7 млн. А ще ж Радянський Союз втратив своїх полонених і „ґастарбайтерів”. Все це потрібно знати, аналізувати й робити все, щоб подібне більше ніколи не повторилося. Такі роздуми викликає книга „В переможеній Німеччині”, авторами якої є громадянка Канади Любов Василів-Базюк та український історик Петро Слободянюк.

Віктор Брехуненко. „Україна і українці – ім’я як поле битви”. Київ: 2020. 280 стор.

КИЇВ. – На книжкових полицях з’явилось надзвичайно актуальне дослідження історика Віктора Бре­хуненка „Україна і українці – ім’я як поле битви”. У книзі в науково-популярній формі розглянуто походження назви Україна шляхом трансформації в силу історичних обставин від назви стародавньої держави українців Київська Русь через відроджену в середні віки Гетьманську Державу, згодом через Малу Русь („Малоросія”) і до проголошення на початку ХХ ст. Української Народної Республіки та до відновлення української державности 24 серпня 1991 року у вигляді держави Україна.

Олександер Шугай, есеїст, письменник, дослідник, відомий дослідженнями життя і творчости Івана Багряного опублікував у видавництві „Дніпро” книжку, в центрі якої – історія співпраці з Ліною Костенко під час роботи над її поетичною збіркою „Неповторність” 1980 року. O. Шугай був редактором видання і ця історія постала головним сюжетом книжки „Я все, що я люблю...”.

Головний мотив книжки – не мовно-стилістичні чи композиційні подробиці (хоча й вони теж), але боротьба проти кількох „фільтрів” радянської цензури за те, щоб книжка взагалі побачила світ.

У кінці 2019 року, у видавництві Марка Мельника в Білій Церкві‚ була опублікована книга про голод 1946-1947 років в Україні. Велику кількість свідчень подано за територіяльним принципом – по областях‚ звідки ці свідчення походять. Це значно полегшує читачеві пошук в книзі матеріялів про околицю його зацікавлення. Поява книги має складну історію. Більшовицький режим заперечував, що в Україні у 1946-1947 роках був голод‚ подібно як цей режим заперечував організовані ним Голодомори в 1921-1922 та 1932-1933 роках.

2 березня під час відвідання Головної Канцелярії Україн­ського Народного Союзу директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут передав до бібліотеки „Свободи“ три видання, здійснені з участю архіву, які стали важливою подією у дослідженні історії більшовицьких репресій в Україні. Вкрай важливим є відтворення у книгах копій документів, які донедавна були суворо таємними, та й тепер не завжди потрапляють на очі дослідників, хоча архіви відкриті для всіх.

КИЇВ. – У Національному музеї літератури України недавно відбулася презентація автобіографічної книги „Ріка життя” шістдесятниці Марга­рити Довгань. До привітань авторки долучилися поет та прозаїк Володи­мир Шовкошитний, політики Іван Заєць та Олександр Суго­няко, і колиш­ній політ­в’язень Василь Овсієнко, завдяки якому з’явилося інтерв’ю про друзів шістдесятників.

Своїми враженнями від книги поділились директор видавництва „Кліо” Віра Соловйова, літературний редактор Тетяна Кришталовська, мистецтвознавець Юлія Захарчук, литовська добровольчиня Рамуне Бистрикайте, та брат авторки Вадим Зайцевський.

Українські воїни Олександр Палій та Андрій Галич, яких пораненими М. Довгань відвідувала у київському шпиталі‚ нагородили авторку своїми бойовими відзнаками.