Browsing: Нові видання

ЧЕРКАСИ. – У місті презентували нову книгу редактора газети „Сво­бода“ Левка Хмельковського „Війна Сергія Борисенка“. Автор книжки свого часу працював авіомеханіком Черкаського авіопідприємства і приятелював з диспетчером служби руху Сергієм Борисенком, який усю Другу світову війну літав на невеликому літаку У-2, званого в народі „кукурузником“. С. Борисенко, всупереч забороні, всю війну вів особистий щоденник, копія якого збереглася у Л. Хмельковського. Тепер цінні спогади лягли в основу книги, видану з допомогою Фундації ім. Івана Багря­ного.

До такого видання автора спонукали заяви керівництва Росії про те, що українці нібито не брали достатньої участи у Другій світовій війні. 16 грудня 2010 року тодішній Прем’єр-міністер Росії Володимир Путін заявив, що Росія перемогла би в Другій світовій війні і без України, і за статистикою нібито Російська Федера­ція зазнала найбільших втрат людських та індустріяльних ресурсів – понад 70 відс.

КИЇВ. – У Музеї книги та друкарства України відбулася презентація книг видавництва „Дніпро“. для українських дітей. На презентації були представлені книги „Сім Я“ Маргарити Веселинки та юної художниці Каріни Бесчастної, „Родовід Ластиків“ Наталі Веселицької та Ірини Джуваго, „Забавлянки й колис­кові у пісні та слові“ Любові Шостак та К. Бесчастної, „Хроніки сонячних струн: 2014-2020 (пісні та поезії, акорди для струн“ Юрія Кобзаренка (упорядник та Тетяна Майданович).

Подяку видавництво „Дніпро“ висловило директору музею Дмитрові Палію.

Польська журналістка, письменниця, сценаристка Моніка Собень-Ґурська у своїй книзі „Українки. Що думають про поляків, у яких працюють?“ спробувала краще роздивитися українських трудових міґранток у Польщі та відійти від стереотипного сприйняття „заробітчанок з України“ як здебільшого обслугововуючого персоналу.

Щоб охопити якнайширше коло міґранток, авторка показує не тільки прибиральниць та доглядальниць: в її книжці є перукарки, манікюрниця та візажистка (хоча це теж доволі типово), а також журналістка, страхова аґентка та кілька бізнесвумен і менеджерок. М. Собень-Ґурска зауважує, що 15 відс. українок працюють в міжнародних корпораціях, закладах культури та освіти.

Книга „Кам’яної справи художник“ до 140-річчя з дня народження відомого українського архітекта, цивільного інженера, професора Миколи Дамілов­ського видрукувало київське видав­ницт­во „Фенікс“. Її написав про свого односельця член Національної спілки журналістів України Микола Гринь.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. у сузір’ї україн­ських зірок будівничих-архітектів та цивільних інженерів яскраво засіяла зоря уродженця села Козацького на Чернігівщині Миколи Даміловського. Онук сільського священика, син свя­щеника цього ж Свято-Миколаївського храму, пішов іншим шляхом і після закінчення земської школи став гім­назистом при історико-філологічному інституті князя Безбородька в Ніжині, а після завершення там навчання освою­вав інженерно-будівельне та архі­тектурне мистецтво в Петербурзькому інституті цивільних інженерів, який закінчив з відзнакою, а його прізвище золотими літерами навічно занесли на дошку слави і пошани цього вузу.

ДНІПРО. – Свого часу на сторінках журналу „Бористен“ з’явилася вірші вихованця Дніпровського дитячого будинку з вродженими та придбаними фізичними вадами Петра Сабатина. У передмові до невеличкої добірки ми розповіли про непросту долю хлопця. Поезії зацікавили членкинь 96-го відділу Союзу Українок Америки з Дітройту. Українських жінок за океаном схвилювала і непроста життєва ситуа­цію хлопця і його щирі вірші. Ініція­торкою опіки над П. Сабатином стала довголітня приятелька щомісяч­ника „Бористен“ Лідія Таращук.

Завдяки небайдужим союзянкам наша редакція з приємністю передала П. Сабатинові новий сучасний ноутбук. На той час, ставши повнолітнім, він полишив сиротинець й оселився в старечому домі.

Олександр Масляник — письменник, публіцист, редактор журналів „Гуцульщина і Покуття“, „Ґражда“, член Національних спілок письменників і журналістів України, заслужений журналіст України, лавреат літературних премій ім. Ірини Вільде та Володимира Винниченка, премії ім. В’ячеслава Чорновола, автор книг художньої прози, лірики, есеїв, сценаріїв та продюсер ряду телефільмів, численних публікацій у українській та зарубіжній періодиці.

Прочитала його нову книгу. З кожною прочитаною сторінкою разом з автором починаєш переживати все, що твори­лося з українцями. Читаєш і жахаєшся, з яким сатанинським надхненням та умислом Москва нищила українців.

Автор цієї книги, відомий україн­ський письменник Юрій Коваль, наро­джений у степах України, прямий нащадок запорозьких козаків, які після погрому Січі російським військом, розбрелися в широкі українські степи. Та й сама назва малого міста, в якому народився автор книги, свідчить про те, звідки прийшли ті люди – Новомир­город.

Вже в першому оповіданні „Тітка Горпина“ звертає увагу правдивий опис життя звичайних людей-трудівників за совєтської дійсности. Важка праця, мізерні заробітки, низький добробут. І серед цієї людської бідноти, яка вже звиклася із таким життям, знайшлася людина, яка намагається заробити кілька карбованців працею рук, бо уміє шити одяг на машинці „Зінґер“). Себто, за совєтськими законами, це спекуляція, незаконне збагачення.

Фолкльор та обрядовість жителів Карпат, що є вагомою складовою укра­їнської народної творчості, гармонійно вписується в загальнонаціональну традицію. Вивченню цього феномену й присвячена книга Аделі Григорук „Етнологія Гуцульщини: фольклор і обря­довість“.

Книга розглядає фолкльор як важ­ливу сторону духовної культури гуцулів, аналізує обрядову пісенність, в тому числі календарно-обрядові пісні зимового, весняного, літнього циклів з їх широкою тематикою, сімейну обрядовість на Гуцульщині.

У 2019 році видавництво „Свічадо“ випустило фундаментальну та взірцеву для української некрополістики книгу – ілюстрований путівник пантеоном нескорених українців у Савт Бавнд-Бруці, Ню-Джерзі. Довід­ник видано з благословення Мит­рополита Української Православної Церкви в США та в діяспорі Антонія. Відповідальний за випуск – Архи­єпископ Даниїл.

Спроби зібрати та впорядкувати інформацію про леґендарний цвинтар робились ще за життя Владики Мстислава (Скрипника), фундатора українського осередку у Савт Бавнд-Бруці. Однак кожного разу справа не виходила за рамки окремої публіцистичної статті чи маленької чорно-білої брошури.

Видання, яке я хочу представити читачам – незвичайне. По-перше, книга відомого в Ольштині архітекта Григорія Джуса вийшла під заголовком „Бандерівка“ („Bande­rówka“). По-друге – вона не підпадає під основні правила оцінювання публікацій. Описані в ній події розгортаються у широкому територіяльному та історичному контекстах від 1920-их років до 1947 року і містить багато ілюстративного матеріялу, архівних фотографій, факсимільних документів. Тож „Бандерівка“ може бути цікавою для широкого кола читачів – не лише для істориків, колишніх жителів описаного в ній села Лази та дос­лідників долі мешканців Закерзоння.

Щойно побачила світ друга книжка цікавого талановитого поета, есеїста, публіциста, багаторічного редактора газети „Слово” Олександра Сопронюка, члена Асоціяції українських письменників та Фонду вільних журналістів ім. В’ячеслава Чорновола.

З ініціятиви О. Сопронюка на сторінках газети „Слово” з початку 1990-их років почали з’являтися після довгої мовчазної перерви дисиденти радянської пори: Юрій Бадзьо, Михай­лина Коцюбинська, Микола Рябчук, Ірина Калинець, Євген Сверс­тюк, Іван Дзюба, Василь Рубан, Мико­ла Самійленко й Борис Ковгар. Ідуть до життя літературні твори і публіцистика молодих українських письменників.

Мова, звісно ж, не про сам степ, а про однойменний збірник, який уже кілька років привертає увагу краєзнавців, любителів старовини, доскіпливих дослідників минулого. Він досить незвичний за форматом і стилем подання матеріялів. Великий альбомний формат, тверда обкладинка, чималий обсяг свідчать про солідність і майже академізм видання. Упорядник, видавець і редактор „Інгульського степу” Владислав Сер­дюк розповів про себе і видання в „Українській літературній газеті”. Сам він вже 10 років живе на Канар­ських островах. Член Ліґи українських меценатів і опікунської ради Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.