Browsing: Історія

МЕРЕФА, Харківська область. –  Вулицю імені російського поета Пушкіна перейменовано на честь Федора Бульбенка, хорунжого Армії УНР, організатора „Вільного козацтва“ у селі Романкове, видатного просвітянина та історика церкви.

25 липня  виповнюється 335 років від дня обрання на гетьманство Івана Мазепи. Природжений політик, талановитий полководець та дипломат, людина відважна, цілеспрямована – він був уособленням епохи українського духовного відродження і розквіту козацтва. 

11 липня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про надання полякам в Україні особливого статусу.
22 травня Президент України В. Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда домовилися про підписання двосторонньої угоди щодо спільної прикордонно-митної контролі. 

11 червня виповнилося 130 років від дня смерти Варфоломія Шевченка (1891-1892), троюрідного брата Тараса Шевченка, організатора та фундатора меморіялу Кобзаря на Чернечій горі у Каневі.

Гетьманська столиця Батурин  потрапила на жертовний вівтар виступу гетьмана Івана Мазепи проти Москви восени 1708 року. Місто вщент зруйнували  російські війська.

18  квітня в Україні відзначали Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Його мета – нагадати світовій спільноті про різноманіття культурної спадщини, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Гаслом Міжнарод-ного дня стали слова: „Збережемо нашу історичну батьківщину“. 

Розглядаючи ґравюру Києво-Подо-лу, виконану А. ван Вестерфельдом у 1651 році, можна побачити на півночі Подолу дві башти (на ґравюрі І, ІІ), три житлових будинки і палац (на ґравюрі ІІІ), який ми ідентифікували як Біскупський замок.

З кожним роком серед українців по всьому світу все більше набуває популярности вивчення історії роду. Цьому неабияк сприяє оцифрування архівів та їхня відкритість.

Щорічно в травні в Україні відзначається національний пам’ятний день –День пам’яті жертв політичних репресій. Наслідками багатовікового терору в Україні – голодоморами, репресіями, депортаціями, розстріляним відродженням, тоталь­ним зросійщенням – стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’яз­ків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Західний світ, який за свою історію створив не одну імперію, благополучно їх усіх позбувся, досягши через демократичний поступ значних успіхів у розвитку людської цивілізації. Розгадані ним таємниці природи використовуються для загального блага, винайдена найсучасніша зброя стала ґарантом стримування аґресивних намірів новітніх завойовників чужих земель.

У засобах масової інформації Путі­на часто порівнюють з Гітлером. Я переконався, що у цьому немає перебільшення, гортаючи польську фотокнигу „Хроніка вересневої кампанії 1939“ про перший місяць Другої світової війни.

Хоч ми вже й звикли до таких заголовків у пресі‚ як от „Франція хоче замирення на Донбасі“‚ „Німеч­чина не відмовляється від Північного потоку-2“‚ „Париж говорить про непотрібність НАТО“‚ „Берлін визнає інтереси Росії на пострядянському просторі“‚ і так далі й тому подібне‚ ці приклади є не просто лінґвістичними ненормальностями – вони затуманюють реальний зміст політичних процесів і явищ.