Browsing: Історія

Восени 1920 року вояки армії УНР переправились через річку Збруч і розсіялись по таборах для інтернованих осіб у Польщі. Чотирьохрічна боротьба з червоними і білими окупантами завершилась поразкою патріотів.

Мені було вельми прикро довідатись, що відійшов від нас Микола-Святослав-Гордій Кравців, генерал Армії США, який народився у Львові і виростав у Пласті. Після Другої світової війни я був студентом української гімназії в таборі переміщених осіб у Байройті, Німеччина. У Пласті я очолив гурток „Чорних котів“, а пізніше мене вибрали курінним куреня ім. Івана Богуна. Я мешкав у бурсі.

300 років тому, 2 листопада 1721 року (за новим стилем), сталася сумна подія: на мапі світу з’явилась іще одна імперія. В цей день на урочистому засіданні російського сенату цар Петро Романов прийняв титул „батька Вітчизни та імператора Всеросій­ського“.

Взагалі, імперії – не таке вже й позитивне, а скоріше неґативне явище світової історії. Кожна з імперій, починаючи з найдревніших – Асси­рійської та Перської, це низка безперервних війн і завоювань, загибелі і страждань великої кількости людей. Російська імперія – продовжувачка цих „славних“ традицій.

30 жовтня 1882 року в селі Рома­нів­ка Теребовлянського повіту, що тоді перебувало в складі Галицького Королівства, народився український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва „бойчукізм“ Михайло Бойчук, член Наукового товариства ім. Шевченка, Україн­ського наукового товариства. Один із засновників монументального мистецтва ХХ ст., представник „Розст­ріляного відродження“. Батько його опікувався великою родиною, тож малярські здібності сина розгледів сільський вчитель, який заговорив про малярські здібності хлопця.

Здавалось, Гельсінкські угоди 1975 року зафіксували незмінність европейських кордонів після Другої світової війни. Проте подальші події: об’єднання Німеччини, розпад Юґос­лавії та СРСР зруйнував міт про „непорушність“. Особливо це стосується визнання світом двох однакових держав єдиної нації – Албанії та Косово.

14 жовтня 1942 року вважається днем створення Української повстанської армії (УПА) – військово-політичного формування, що діяло в Україні протягом 1942-1956 років. Ця дата обрана невипадково, адже цього дня відзначається свято Пок­рови, День українського козацтва. Вояки УПА брали до рук зброю, аби захистити українців від нацистського та комуністичного режимів. Їхня стратегічна мета – відновлення української державности.

Особистість українського військового діяча Павла Шандрука є більш ніж неоднозначною та навіть загадковою. Що насправді про нього відомо?

Народився Павло Феофанович Шандрук 28 лютого 1889 року в селі Борсуки на Волині (тепер Тернопіль­ська область), у сім’ї православного священика. В короткій записці про службу командуючого 4-ою стрілецькою бриґадою військ УНР полковника Шандрука за 18 травня 1920 року в пункті „Загальна освіта“ він зазначав: „Повний курс Острож­ської класичної гімназії, про що мається аттестат зрілости 7/VI 1907 р. Ч. 642 і 3 курси Ніжинського Історико-Фільологичного Інстітута“.

Революційні події 1905 року сприяли тому, що українці взялися до творення громадсько-просвітницьких і культурно-освітніх товариств, які почали називати „Просвітами“ або Українськими клюбами, які виконували культурно-просвітні завдання, влаштовували концерти й театральні вистави. На жаль, досі відсутні ґрунтовні монографічні праці присвячені багатогранній діяльності „Просвіти“ і Українського клюбу в Кам’янці-Подільському під час Виз­вольних змагань українського народу в 1917-1921 роках, які відіграли важливу ролю в збереженні і примноженні духовних скарбів українського народу, захисті національних інтересів на крутих поворотах історії. Участь у їхній діяльності брали цілі родини подолян: Ватичі, Вікули, Герасименки, Голоскевичі, Дло­жев­ські, Приходьки, Сіцінські-Січинські, Солухи, Степури, Стиран­кевичі, Сувчинські, Туркало, Чехів­ські, Шумлянські та багато інших.

Дисидентка, правозахисниця, українська художниця-монументалістка Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті. Її батько Олександр Горський був директором спочатку Ялтинської, Ленінградської, кiностудiї Алма-Ати, а потім 10 років керував Київською кіностудією і вісім років – Одеською. Разом зі своєю матір’ю Алла пережила в оточеному нацистами Ленінграді дві бльокадні зими. До Києва родина Горсь­ких переїхала наприкінці 1943 року.

ЗНАМ’ЯНКА, Кіровоградська область. – У цьому містечку, де понад 100 років жили нащадки Тараса Шевченка по сестрі Катерині, дo 30-річчя Незалежнoсти України біля його пам’ятника встанoвили інсталяцію „Кoбзар“ у вигляді книги вагою 50 кілoграмів.

Кoли Катеpина вийшла замiж, то пеpеїхала у cуciднє iз Киpилiвкoю cелo Зелена Дiбpoва дo cвoгo чoлo­вiка Антoна Кpаcицькoгo. Вiд цьoгo шлюбу наpoдилocя 12 дiтей, четвеpo з яких дали пoтужнi poдoвi гiлки: на cьoгoднi вiдoмi iмена 231 нащадка Кpаcицьких, i це – далекo не пoвний пеpелiк.

400 років тому, битва під Хотином (вересень 1621 року), що тривала трохи більше місяця, позначилась на майбутньому принаймні п’яти народів, а в перспективі і всієї Европи. Юному завзятому султанові Осману Другому не давали спокою лаври його попередників Мехмеда Фатіха і Сулеймана Пишного. Він мав намір розширити турецькі володіння в Европі і, перш за все, підкорити Річ Посполиту. Ця держава була ослаблена внутрішніми чварами і війнами з Московією. Неві­домо, як би склалась доля поляків, якби король Сиґізмунд ІІІ не згадав про резерв, котрий вже використовував – українське козацтво.

100 років тому, 28 серпня 1921 року, в Києві разом зі своїми побратимами був розстріляний Іван Чепілко, голова Центрального українського повстанського комітету. Це був підпільний військово-політичний центр для керування національним антибільшовицьким здвигом.