Browsing: Історія

17 лютого минуло 129 років з дня народження Патріярха Йосифа Сліпого. До цієї події д-р Анатолій Бабинський, науковий співробітник Інституту історії Церкви та дослідник патріярхального руху в українській діяспорі, поділився низкою цікавих фактів з життя Й. Сліпого.

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Кілька років тому напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років фонди Музею історії міста Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ) поповнилися картиною, на якій була зображена Мавка. Про це повідомила директорка музею Наталя Буланова. Це полотно продавалося на одному з ринків міста.

27 січня минув 231 рік з дня народження письменника, байкаря, перекладача, ректора Харківського університету в ХІХ ст., видатного українця Петра Гулака-Артемовського.

„Головне в житті – завжди робити добро“ – ці слова передають професійну і духовну сутність святого Луки Кримського (Валентина Войно-Ясенецького). Медики знають його як професора хірургії,…...

На превеликий жаль, від багатьох цінних споруд Глухова, що мали стосунок до козацької України, до нашого часу збереглося небагато. Одним з останніх знищено в 1963 році…...

Євдокія, Кирило і Максим Апілати з села Грушківки на Черкащині зіграла непересічну ролю в історії Холодного Яру. Про Дусю Апілат бага­то хто знає завдяки роману „Чорний…...

26 січня 2021 року минає сьома річниця, як у віці 95 років у США упокоївся Євген Стахів – видатний діяч українського підпілля на Донбасі, в Маріюполі й Луганську в часі Другої світової війни. Він жив з дружиною Марією, молодша сестра якої Наталка Винників 1943 року була розстріляна в Бабиному Яру. Виросли діти і онуки. Старший син Євген-Зенон народився у Львові 21 грудня 1944 року. Виїхав з батьками до США з Австрії в 1949 році. Вивчав гідрологію. Здобув докторський ступінь із управління водними ресурсами в Університеті Джона Гопкінса в Балтіморі. Проводить дослідження в цій галузі, спеціялізуючись на розробці методів управління водними ресурсами великих річкових басейнів та протиповеневого захисту в умовах кліматичних змін. Очолює управління міжнародних проєктів Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США.

Кримінально-політичний суд над українським істориком і дисидентом Валентином Морозом відбувся 17 листопада 1970 року. Кілька дисидентів були викликані радянським урядом давати свідчення для звинувачення проти підсудного. Серед них була художниця Алла Горська, яка відмовилася свідчити так само, як і інші. Усе ж В. Мороз був засуджений за антирадянську аґітацію і пропаґанду до 14 років.

28 листопада 1970 року А. Горська поїхала в село Васильків Київської области біля міста Фастів до дому свекра, щоб забрати швейну машинку. Вона не повернулася додому. Її чоловік Віктор Зарецький занепокоєний пішов за нею наступного дня. Будинок у Василькові був замкнений. Того ж дня свекра знайшли без голови біля колій на сусідньому фастівському вокзалі. Через три дні полі­ція змусила відкрити двері до будинку свекра у Василькові. У підвалі знайшли тіло А. Горської. Посмерт­ний медичний аналіз показав, що вона зазнала удару в потилицю.

Михайло Ломацький — відомий на Гуцульщині культурний і громадський діяч, педагог, письменник, який, за словами свого сучасника Степана Салика, також учителя, так полюбив цей край, його мешканців-гуцулів та їхніх дітей, що „віддав їм все, що мав найдорожче: серце і душу“.

М. Ломацький — подолянин, народився 23 листопада 1886 року в селі Суходіл поблизу Гусятина, над Збручем. Добре вчився в школі, а пізніше вступив на вчительські студії в Тернополі, продовжив їх у Заліщиках, де після закінчення семінарії здобув право викладати у школах Австро-Угорщини.

Швидко минає час і наші сучасники стають історичними особами. Саме так став історичною особою в українській журналістиці за кордоном і американському спорті Зенон Снилик – головний редактор газети „Свобода“ і капітан До дня його народження 14 листопада в 1933 році пропонуємо статтю Артура Валерка „Титан американського українства“, вміщену 3 березня 2011 року в газеті „Український футбол“.

2020 рік позначений двома ювілейними датами в історії Української Вільної Академії Наук (УВАН) на еміґрації. 16 листопада 1945 року в Авґсбурзі (Німеччина) групою українських учених було створено УВАН в Европі, яка мала на меті продовжити київську академічну традицію, тобто Українську Академію Наук (від 1921 року – Всеукраїнська Академія Наук). О. Архімович, один із фундаторів еміґраційної Академії та її президент, уважав, що УАН у статусі незаанґажованої наукової установи функціонувала лише перші 10 років, оскільки наприкінці 1920-их і на початку 1930-их років багатьох учених було заарештовано, а українську академію реорганізовано фактично на філію Академії наук СРСР. Варто зауважити, що УВАН була лише частково спадкоємницею ВУАН, оскільки лише частина членів ВУАН, які входили до її складу, переслідуваних совєтським режимом за невизнання комуністичної ідеології, еміґрували з України.

ЧЕРКАСИ. – До Дня Збройних сил України у художньому музеї 4 грудня відкрилась виставка „Воїни. Історія українського війська“.

Це 20 розповідей про історію військових формувань. Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви. Відвідавши виставку можна дізнайтесь більше про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення. Організатор проєкту: Український інститут національної пам’яті.