Історія і всі праведні Небесні Сили вивели Україну на той останній поріг‚ на якому вона нарешті обтрусить свої ноги від решток московського бруду і визволить свою віками гноблену московитами національну душу від злоякісного почуття меншовартісности. Це не просто несумісні‚ а діяметрально протилежні генези – московська схильність до імперського рабства і непоборний український дух свободи.
Browsing: Premium
Сьогодні увесь світ дивиться на Київ, на горах якого дві тисячі років тому апостол Андрій Первозваний пророче передбачив український здвиг, який вирішує майбутній шлях розвитку людства: чи впадемо у вічне рабство чи повернемо назавжди свободу, як Божу благодать для себе й усіх навколо нас.
Нещодавно розвідка США видала випустила дуже особливу інформацію – нібито Володимира Путіна дезінформують його близькі радники щодо військової ситуації в Україні та наслідків американських і европейських санкцій проти Росії. Це сталося після того, як президент Джо Байден від душі виступив у Варшаві, наполягаючи на тому, що В. Путін не може далі керувати.
З перших годин російсько-української війни „Просвіта“ працює як мобілізаційний, координаційний та волонтерський центр.
Команда волонтерів – люди, які ще вчора плянували історичні лекції і літературні клуби, кінопокази, мовні курси і філософські диспути, а зараз є активними волонтерами та помічниками як переселенцям, так і мілітарним підрозділам на лінії зіткнення.
Буча ка-то-ва-на...
Мозок здіймає бучу...
Буххх-кає в груди,
мукою-пеклом мучить...
Війна, розпочата путінською росією проти України, продовжується вже понад місяць. Збройні сили України (ЗСУ) та український народ мужньо протистоять аґресорові з потужною підтримкою світового українства та багатьох країн світу.
НЮ-ЙОРК. – Серію „Війна грибів“ з 10 ориґінальних ілюстрацій українського художника Нікіти Кравцова можна побачити в Українському музеї. Черпаючи надхнення з однойменної народної казки, популярної в слов’янських культурах, яку опубліковано 1909 року з ілюстраціями видатного українського графіка Георгія Нарбута, Н. Кравцов переосмислює казку з картинами сцен нинішньої російської війни проти України.
Кривава війна Росії з Україною з метою зробити з неї нову колонію, а українців рабами Кремля, внесла багато коректив у життя українців і в Україні, і в діяспорі. В Україні об’єдналa всіх до боротьби з хижим варваром, a в діяспорі сколихнула серця чи не всіх українців і спонукала їх допомагати Батьківщині в боротьбі з російськими імперіялістами, що вкотре напали на нашу землю і по-варварськи нищать наші матеріяльні й духові цінності, в одному столітті здійснюють уже другий геноцид.
Ніколи не вважав себе героєм. Я лише рухався життєвим шляхом, не підлаштовуючись під вимоги начальства. Я – багата людина. Багатий на рідних, близьких, котрі щодня телефонують та пропонують виїхати з Миколаєва до них, в безпечний реґіон України чи іншу державу. Не бачу ніякого геройства в тому, що я залишаюсь в Миколаєві.
Я, Михайло Татарников, громадянин Нідерляндів, родич знаменитого героя Другої світової війни генерала Iвана Панфілова. Його дружина Марія і моя бабуся – сестри з Овідіополя, Одеська область. Батько сестер – Іван Коломієць. Марія після весілля виїхала з рідного Овідіополя з чоловіком спершу до Москви, потім – Київ, Ташкент, Фрунзе. Вони виховали п’ятьох дітей.
Мені пощастило навчатися в Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, де я здобував фахові знання на відділі художньої обробки шкіри. Тут працювали люди, які добре розуміли, що молодь – майбутнє країни і тому намагалися відкрити нам шлях у творче життя. Серед них був Іван Фіцич, який для мене і моїх однокурсників став наставником, учителем, товаришем і творчим порадником.
КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Оля Краснопольська якийсь час працювала у приватній художній ґалерії „Єлисаветґрад“, вела майстер-кляси для дітей і дорослих у Музеї мистецтв. Весь цей час шукала свій особливий авторський стиль. На якийсь день війни з’явились її колажі. Трипільські жорна, які перемелюють чужинську армію у цвітненський глечик, космічна берегиня з магічними знаками з тисячолітньої Кам’яної могили, що під окупованим Мелітополем, бабусі співають посеред вогняного смерчу, скитські баби зі зброєю.