ЧЕРКАСИ. – До 150– річчя від дня народження Лесі Українки в музеї „Кобзаря“ відкрилась виставка „Хотілась б я піснею стати“, на якій показано видання творів письменниці за останні 110 років.
Browsing: Premium
БЕРЕЖАНИ, Тернопільська область. – 20 лютого разом з усією Україною в місті вшанували річницю трагічних подій в Києві під час Революції Гідности. Пам’ятна хода об’єднала жителів міста Бережани, родини героїв, військовослужбовців, духовенство, представників влади й громадськости.
ЧЕРКАСИ. – 26 січня відбулася звітно-виборча конференція обласної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів (ВОВ). Нагадаємо, що це ветеранське об’єднання створено у 1996 році з ініціятиви Народного Руху України на чолі з видатним громадсько-політичним діячем, довголітнім політичним в’язнем, Героєм України В’ячеславом Чорноволом.
РІШОН ле-ЦІОН, Ізраїль. - В місті Рішон відбувся вечір, присвячений 150-річчю від дня народження Лесі Українки. Вечір організувало Товариство української культури в Ізраїлі, яке займається поширенням української мови, традицій, пісень, музики і поезії серед вихідців з України, які живуть в єврейській державі. Організацією вечора переймалися члени товариства Ольга Ткач та Уляна Дрючкова.
ВІННІПЕҐ, Манітоба. – Конґрес Українців Канади (КУК) висловлює глибокі співчуття з приводу смерти св.п. д-ра Борислава-Николи Білаша, який упокоївся 25 лютого у віці 91 року.
У США 22 лютого 2021 року, на 97-му році життя, відійшов у вічність український суспільно-культурний та політичний діяч, голова Світової ліґи українських політичних в’язнів Богдан Качор.
США підтримують Україну
ВАШІНҐТОН. – США підтримують Україну у розбудові спроможности захисту від російської аґресії, а також програму реформ на шляху до евроатлантичної інтеґрації. Про це заявив Міністер оборони США Ллойд Остін під час зустрічі з міністрами оборони Великої Британії, Канади, Литви, Польщі та України. П’ять країн-членів НАТО активно надають навчальну підтримку Україні, йдеться у повідомленні Пентагону.
Минулого вівтірка‚ 23 лютого‚ відбулася важлива для України подія в міжнародному контексті: Генеральна асамблея ООН на своєму засіданні слухала доповідь Постійного представника України в ООН Сергія Кислиці про ситуацію на українських територіях‚ окупованих Російською Федерацією. Ініціятива цього засідання походила від української сторони і пов’язана з двома спонукальними обставинами.
17 лютого минуло 129 років з дня народження Патріярха Йосифа Сліпого. До цієї події д-р Анатолій Бабинський, науковий співробітник Інституту історії Церкви та дослідник патріярхального руху в українській діяспорі, поділився низкою цікавих фактів з життя Й. Сліпого.
Подаючи відповідь на відгук Миколи Дупляка про часопис „Лемківщина“ у „Свободі“ за 21 січня 2021 року, щиро запрошуємо читачів до ознайомлення з першим історичним примірником в електронному форматі нашого часопису. Його публікацію здійснено восени 2020 року.
Після того, як протягом 18-19 лютого 2014 року російськомовні беркутівці розстріляли 80 мирних протестувальників, 20 лютого зі сторони Майдану в бік карателів полетіли кулі. До цього спецпризначенці легко захищались від каміння та пляшок з „коктейлем Молотова“. І якби окремі демонстранти не почали стріляти з мисливських рушниць та карабінів у беркутівців, ми сьогодні поминали б не „Небесну сотню“, а небесні тисячі. Непокаране зло миттєво множиться.
Хто уважно стежить за пресою в сучасній Україні‚ той мусить помітити‚ що нових часописів‚ скажімо‚ журналів – літературно-художніх‚ науково-популярних чи суспільно-політичних – не лише не стає більше‚ але й старі зникають з читацького овиду. Наприклад‚ в останні роки перестали виходити „Вітчизна“‚ Сучасність“‚ „Січеслав“‚ „Холодний Яр“‚ „Ятрань“‚ „Основа“. І не тому‚ що не мали чим привабити читача‚ а з причини байдужости держави до цієї надважливої смислотворимої сфери. Ті видання‚ що всупереч усьому реґулярно виходять‚ вимагають величезних затрат енерґії і особистої мужности видавців чи шеф-редакторів. Надто‚ коли йдеться про журнали‚ послідовно і невідступно україноцентричні‚ як от львівський „Універсум“‚ журнал політології‚ футурології‚ економіки‚ науки і культури. Починаючи від далекого вже 1993 року‚ його готує і провадить у світ визначний український політичний журналіст‚ публіцист‚ доцент катедри української преси Львівського Національного університету ім. Івана Франка Олег К. Романачук. Яскравий і‚ самозрозуміло‚ також глибоко україноцентричний його особитий творчий доробок‚ зокрема збірник статтей та есеїв „Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистика воєного часу“‚ номінований на Шевченківську премію 2020 року.