Browsing: Premium

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Сенсаційне повідомлення 30 серпня з’явилось у інформаційному просторі: британська компанія Spacebit, заснована українцем Павлом Танасюком, наступного року здійснить місію на Місяць. Її мета – висадка на природньому супутнику Землі ровера-павука. Цей павуковидний робот вагою 1,5 кілограма з допомогою кількох наукових інструментів, розроблених в Україні, фотографуватиме і збиратиме інформацію про температуру, рівень радіяції та інші умови на поверхні Місяця. Він також має знайти і дослідити печери, які утворились у часи вулканічної активности на Місяці. Це стане величезною підмогою для майбутнього освоєння цієї плянети людиною.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. – 1 вересня активісти та волонтери Івано-Франківська впорядкували сім українських кладовищ у Польщі, де поховані вояки Української Галицької Армії, Української Народної Республіки та Україн­ської Повстанської Армії у селах Ульгувек, Корчмін та Білосток.

Експедиція за участи 23 осіб відбулася в межах „Днів добросусідства 2021“.

ЧЕРНІВЦІ. – 26 серпня у приміщенні Черні­вецького національного університету ім. Юрія Федьковича відбулися Х Форум української молоді діяспори „Чернівці 2021“ та 3-ій конґрес Світового конґресу українських молодіжних організацій (СКУМО). Учасників привітав президент Громад­ської організації „Україна-2050“ Евген Чолій. Він також мав зустріч із представниками Чернівецької обласної ради на чолі із заступником голови Михайлом Павлюком, де обговорив теперішню ситуацію в Чернівецькій області та її подальший розвиток і потреби.

Візита Президента України Володимира Зеленського до США після нелегких 2016-2019 років відновила довіру Вашінґтона та вивела взаємини між країнами на якісно новий рівень, дала основу для перспективи стабільних, взаємовигідних і по-справжньому стратегічних відносин із американськими партнерами.

Зміни у світовій економіці та міжнародних відносинах останніх років призвели до суттєвих змін у взаємодії США з іншими країнами.

ЗНАМ’ЯНКА, Кіровоградська область. – У цьому містечку, де понад 100 років жили нащадки Тараса Шевченка по сестрі Катерині, дo 30-річчя Незалежнoсти України біля його пам’ятника встанoвили інсталяцію „Кoбзар“ у вигляді книги вагою 50 кілoграмів.

Кoли Катеpина вийшла замiж, то пеpеїхала у cуciднє iз Киpилiвкoю cелo Зелена Дiбpoва дo cвoгo чoлo­вiка Антoна Кpаcицькoгo. Вiд цьoгo шлюбу наpoдилocя 12 дiтей, четвеpo з яких дали пoтужнi poдoвi гiлки: на cьoгoднi вiдoмi iмена 231 нащадка Кpаcицьких, i це – далекo не пoвний пеpелiк.

Пробую зрозуміти святість батьківського слова, яке так радувало мене, коли був дитиною. Святість батьківської хати, якої я не бачив, а про яку так солодко говорив мій тато в мої дитячі роки.

Пригадую собі, наче то було вчора. Він брав мене на коліна і починав говорити тихим голосом про своє минуле солодкими словами, які були зрозумілими для мене, як дитини. Я слухав, а все, що почув, записав у пам’яті. А нині все, що колись почув, стелю в рядках батьківської мови словами.

У газеті „Свобода“ 15 липня вмістили мого листа про пошук Костянтина Щита, який народився 20 травня (1 червня) 1897 року в слободі Мерефа, Харківської губернії, служив поручником у старшинській сотні 2-ої Волинської дивізії Армії УНР. Останнє звання в українській армії — сотник. Після 1921 року сліди обриваються.

Я – краєзнавець з Мерефи, займаюсь пошуком та увічненням воїнів Армії УНР.

Нинішній рік є ювілейним для Мукачівської греко-католицької єпархії. Одразу кілька важливих дат збіглися у 2021 році. І серед них – століття з дня народження двох відомих єпископів – Івана Марґітича та Івана Семедія.

Обидва – близькі земляки з одного району, їхні села майже поруч. Обидва – із селянських родин, однолітки, та ще з однаковим іменем – Іван. Обидва в чехословацький період вчилися в Хустській гімназії, були навіть одноклясниками.

Управа Фундації щиро дякує всім жертводавцям й прохає й далі підтримувати Фундацію своїми пожертвами.

Фундація ім. І. Багряного продовжує серію заходів „З Україною в серці“. Йдеться про зустрічі з бібліотекарями, вчителями, учасниками російсько-української війни, музейниками, студентами, які відбуваються в місцях, що пов’язані з життям та діяльністю відомих представників української еміґрації. Такі зустрічі вже відбулися в Петрівцях (Полтав­щина) – батьківщині відомого громадського діяча в США Олексія Коно­вала, в Медвині (Київщина) – батьківщині лідера ДОБРУС (США) Івана Дубинця, в Миргороді – місці народження письменника й редактора українських часописів в Німеччині Павла Маляра, а нещодавно така зустріч відбулася й на батьківщині автора „Розстріляного відродження“ Юрія Лавріненка (1905-1987), який народився в селі Хижинці Черкаської области.

Інститут українського вільного козацтва ім. Антона Кущинського (вул. Перемоги, 11а, Лохвиця, Пол­тавська область, 37200) порушує клопотання про нагородження премією Фундації ім. Івана Багряного голови вченої ради Інституту Олек­сандра Панченка, адвоката, письменника-документаліста, доктора права, приват-доцента Українсь­кого вільного університету (Мюн­хен), автора 20 книг політичної публіцистики та україністики, упорядника 22 книг споминів видатних діячів українського національно-визвольного руху, лавреата багатьох церковних та громадських нагород й премій, зокрема в США та Австралії, автора проєктів встановлення у Лохвиці погруддя Тараса Шевченка, чотирьох пам’ятних знаків, у тому числі жертвам Голодомору та борцям за волю України“, а також 18 меморіяльних дощок та таблиць видатним діячам, у зв’язку з його 60-літтям та 30-річчям Незалежности України за активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у відродження історичної спадщини українського народу, багаторічну й плідну державотворчу діяльність.

Останній головний редактор газети „Українські вісті“ Сергій Козак приготував і видав в Україні дві книги з фінансовою підтримкою Фун­дації ім. Івана Багряного та Василя Стана.

У першій книзі-збірнику на 305 сторінках „Народжені для бою“ подані матеріяли з історії часопису „Українські вісті“, що виходив в 1945– 2000 роках, спершу в Новім Ульмі в Німеччині, а пізніше в Діт­ройті в США.