Browsing: Premium

Доброго дня, вибач­те, що турбую, але мож­ливо Вас заці­ка­вить книга, яку я знайш­ла у себе вдо­ма. Ця книга видана у 1902 році у місті Олі­фант. Через скрутне фінансове стано­вище, я б хотіла її продати. Написана вона старо­слов’янською мовою і видана українцями, які на той час меш­кали в Аме­риці.

СКРЕНТОН, Пенсильванія. – 28 листопада разом із земляками-мешканцями Пенсильванії та американцями полтавці віддали шану безвинно загиблим від заподіяного тоталітаризмом Голодомору 1932–1933 років в Україні.

В Українській греко-католицькій церкві св. Володимира громада щороку згадує молитвою загиблих голодною смертю земляків. Проник­ливе слово пароха о. Мирона Миронюка повернуло парафіян у часи жахливого голоду на рідній землі й викликало в їхніх душах невимовну тугу-співчуття до долі співвітчизників, убієнних сталінізмом.

12 грудня в Києві відбувся VI міжнародний форум національно-патріотичного єднання і духовности „Лицар доброї волі“, на якому мене було відзначено статусом „Народний герой України“. Звісно ж, я був дуже здивований, коли дізнався, що удостоєний такого високого звання. Ініціятива відзначення йшла від тих, хто зі зброєю в руках відстоював незалежність України в російсько-українській війні. Мені пояснили, що мої пісні звучали на передовій в окопах та піднімали бойовий дух справжніх героїв, мужніх захисників Батьків­щини. Мені розповіли, що мої пародії піднімали настрій пораненим у шпиталях та поширювались медичними працівниками, волонтерами й громадськими активістами.

ТОРОНТО. – 19 грудня 2020 року Громадська організація „Украї­на-2050“ завершила перший рік своєї діяльности та провела річні загальні збори у віртуальному форматі, щоб надати можливість членам, які проживають у різних країнах, взяти участь у зв’язку із існуючими обмеженнями по пандемії COVID-19.

Глава Української Греко-Като­лицької Церкви та член Почесної ради „УкраЇни-2050“ Святослав, члени Европейського Парляменту Андріюс Кубілюс і Міхаель Ґалер привітали збори.

СОМЕРСЕТ, Ню-Джерзі. – Семінаристи Свято-Софіївської семінарії Україн­ської Православної Церкви США Микола Стефаник та Андрій Акуленко під час вакацій та вільного часу під вмілим керівництвом менеджера Українського культурного центру Митрополії УПЦ США Маурін Невінс та кількох маленьких помічників зайнялися подарунковою випічкою напередодні Різдвяних свят. (Фото: Митрополія УПЦ США)

Скавтська організація Пласт у США запрошує учасників 10 січня взяти участь у традиційній щорічній церемонії єднання з пластунами по всьому світу „Пластова свічечка“, яка з огляду на коронавірусну пандемію пройде в онлайн-форматі.
„Пластова свічечка“ відбудеться 10 січня о 17 год. за місцевим часом. Пластуни плянують провести коротку святкову програму та спільну коляду. Звичай запалювати „Плас­тову свічечку“ в час, коли на Свят­вечір в Україні з’являється перша зірка, побутував серед пластунок ще від 1950 року. Відтоді пластуни усього світу запалюють спільну різдвяну свічку у символічному акті з’єднання з членами організації в різних країнах. (Укрінформ)

САН-АНТОНІО, Тексас. – Непри­буткова організація „Українське Сан-Антоніо“ (Ukrainian San Antonio) 24 грудня представила проєкт „Бать­ківська хата. Homestead“, присвячений українській культурі.

Він представляє собою серію освітніх плякатів про українське життя кінця ХІХ-початку ХХ ст. Українці з діяспори та України взяли участь в проєкті та відтворили старовинний лад, вбравшись в автентичний український одяг на тлі традиційних українських осель. Проєкт покликаний донести до українців світу красу української культури й традицій, яскравий кольорит українського села, особливості побуту, будови хат та ремесл предків.

Фолкльор та обрядовість жителів Карпат, що є вагомою складовою укра­їнської народної творчості, гармонійно вписується в загальнонаціональну традицію. Вивченню цього феномену й присвячена книга Аделі Григорук „Етнологія Гуцульщини: фольклор і обря­довість“.

Книга розглядає фолкльор як важ­ливу сторону духовної культури гуцулів, аналізує обрядову пісенність, в тому числі календарно-обрядові пісні зимового, весняного, літнього циклів з їх широкою тематикою, сімейну обрядовість на Гуцульщині.

Так сталося що впродовж трьох останніх років я досліджував життя і творчість Степана Соснового, автора першого комплексного дослідження Голодомору-геноциду 1932-1933 років. в Україні.

Наприкінці січня 2018 року я написав до редакції „Свободи” прохання допомогти розшукати відомості про Тимофія Соснового, який був рідним братом С. Соснового.

Завдяки тижневику та іншим науков­цям вдалося дещо знайти. Як виявилось, обидва брати досліджували україн­сь­кий Голодомор. І саме вони вважають­ся піонерами у здійсненні першої демог­рафічної аналізи цих людських втрат.

КИЇВ. – У столиці з’явилася меморіяльна дошка поетові, правозахисникові, Герою України Василеві Стусу та діячеві національно-демократичного руху 1960-1970-их років, лавреатові Державної премії ім. Тараса Шевченка Іванові Світличному.

Меморіяльну дошку на вшанування пам’яті В. Стуса та І. Світличного встановили 23 грудня 2020 року на фасаді Національної академії наук України.

У церемонії урочистого відкриття взяли участь керівники Київської міської державної адміністрації, Печерської районної державної адміністрації, Департаменту охорони культурної спадщини, Інституту літературознавства Національної Академії Наук України, громадські діячі.

ЛЬВІВ. – 22 грудня 2020 року була освячена та урочисто відкрита пам’ятна дошка Осипові Олеськіву – науковцю, педагогу, громадському діячеві, організатору української еміґрації до Канади. Дошка встановлена на будинку, де він жив у 1893-1898 роках. Подія приурочена 160-річчю від дня народження О. Олеськіва і 125 річчю його поїздки до Канади.

Освятили пам’ятну дошку настоятель Гарнізонного храму свв. Апос­толів Петра і Павла о. Тарас Михаль­чук разом з капеляном Франциском Крусінським. Захід відбувся завдяки зусиллям Зіновія Яворівського, дослідника і популяризатора діяльности О. Олеськіва, упорядника книжки „Йосип Олеськів. Життя і діяльність”, автора проєкту „Стеж­ками Осипа Олеськіва”, Львівського ставропігійського братства та за активної підтримки Почесного консула Канади Оксани Винницької-Юсипович.

Більшовики, взявши владу, розпочали маштабну антирелігійну кампанію. Ялинку разом з Різдвяним святом 1928 року заборонили.

Але 85 років тому, 28 грудня 1935 року, сталося повернення ялинки. У незалежній Україні поширився звичай ставити прикрашену ялинку серед міста, на головній площі. На цій сторінці вміщено світлини головних святкових ялинок у різних містах України, які оприлюднили в грудні 2020 року численні інформаційні джерела.