Browsing: Premium

МІНСЬК. – У Білорусі 120-ий день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів. 6 грудня протест, названий „Марш волі“, відбувався в форматі „дворового маршу“: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили. Люди збиралися у своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

— Зараження коронавірусом cтаном на 9 грудня: у світі захворіли 68,703,126 осіб, померли 1,566,088 осіб, одужали 47,642,086 осіб; у США захворіли 15,594,534 особи, померли 293,496 осіб, одужали 9,088,387 осіб; в Росії захворіли 2,541,199 осіб, померли 44,718 осіб, одужали 2,007,792 особи; в Україні захворіли 845,343 особи, померли 14,204 особи, одужали 451,118 осіб.

— Найвищий показник захворюваности за 14 днів станом на 9 грудня зафіксований у Сумській (885.7 на 100 тис. населення), Черкаській (750.1), Запорізькій (736.4) Київській (686.6), Чернігівській (632.2) та Одеській (605.8) областях. Також високий рівень захворюваности спостерігається у Полтавській (546,1 на 100 тис.), Миколаївській (528.7), Житомирській (426.2) і Дніпропетровській (448.6) областях. У Києві цей показник становить 739.2 на 100 тис. населення, а середній по Україні – 481.8 на 100 тис. населення.

Прапор розміром 120 квадратних метрів запустили 6 грудня в напрямку окупованої Горлівки за допомогою повітряних куль із гелієм. Акція приурочена до Дня Збройних сил України. (Фото: УНІАН)

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – 4 грудня до 3-го oкpемoго пoлку спеціяльнoгo призначення ім. князя Святослaвa Хopoбpoгo відбулася знаменна подія: представники істopикo-культуpнoгo кoмплексу „Зaпopoзькa Січ“ пpивезли opигінaл ймoвіpнoгo мечa князя Святослава.

Меч випaдкoвo знайшли рибалки в Дніпрі на глибині 22 метри у 2011 році. Його пов’язують із кoмплексoм знахідок, що виявлені ще під час будівництва Дніпровської гідроелектростанції у 1928 році. Тoді з дна Дніпра підняли п’ять мечів, a згoдoм ще один. Всі мечі науковці дaтували кінцем Х ст. Історики впевнені, що єдинa пoдiя, якa може бути пов’язана з цими знaхідкaми – зaгибель князя Святослава Хopoб­poгo в Пopoгaх у 972 poці.

ЧЕРКАСИ. – До Дня Збройних сил України у художньому музеї 4 грудня відкрилась виставка „Воїни. Історія українського війська“.

Це 20 розповідей про історію військових формувань. Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви. Відвідавши виставку можна дізнайтесь більше про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення. Організатор проєкту: Український інститут національної пам’яті.

КИЇВ. – 24 листопада у Національному музеї Голодомору-геноциду презентували міжнародний проєкт ,,Авдіогід для кожного”. Відтепер відвідання музею стало доступнішим для розуміння чужинцями з усіх куточків світу.

Проєкт пропонує екскурсію музеєм 33 мовами – це чи не найбільша варіяція мов з-поміж усіх музеїв світу. Півтора року музейники разом з волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової авдіоекскурсії та підписів до експонатів. Прикметно, що всі перекладачі відмовились від гонорарів за свої багаточасові переклади, мотивуючи свою позицію як найменшу данину пам’яті і жалю до жертв комуністичного геноциду українців.

КИЇВ. – 27 листопада у Націо­нальному музеї Голодомору-геноциду відбулося передання зошита зі спогадами Лавріна Нечипоренка – свідка Голо­домору 1932-1933 років. Родина Івана Коваленка, яка зберігала ориґінал спогадів ,,33-й рік”, передала його родині Л. Нечи­по­ренка, яка в свою чергу передала щоденник на постійне зберігання до Музею Голодомору.

Цією акцією музей розпочинає масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув Голодомор 1932-1933 років. Зошит наразі посяде основне місце в експозиції Музею Голодомору разом з інши­ми нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції другої черги музею, яку наразі будують. Відкриття запляноване на 2023 рік.

Український Крим‚ загарбаний путінською Росією… Вже сьомий рік не стихає цей біль у кримсько-татарських і українських серцях. І не стихне‚ поки не відбудеться деокупація півострова. Щоб це здійснилося‚ слід дуже багато докласти цілеспрямованих‚ вольових державно-політичних‚ дипломатичних і міжнародних зусиль‚ й то не гаятись з цим‚ бо Крим під чоботом окупанта з кожним роком все більше перетворюється ще на одну військову базу Москви‚ що може надовго‚ як не назавжди‚ унеможливити там нормальне цивільне життя.

Тож яке місце займає нині кримське питання в політичному порядку денному України?

ЧЕРКАСИ. – Виставку „Лицарі ордена Залізного Хреста“ підготували в обласному краєзнавчому музеї. Вона розповідає про Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки (УНР) – одну з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Українських визвольних змагань 1917-1921 років.

У залі відчутний буремний дух початку ХХ ст.: прапори козацьких полків та формувань, світлини, репродукції з картин, манекени у воєнних одностроях, військові мапи, пляни наступальних операцій, особисті речі, листи з фронту. Автори експозиції в обласному краєзнавчому музеї, намагалися показати весь героїзм і трагізм української армії, яка у неймовірно важких умовах виборювала Незалежність своєї країни.

29 років тому, 1 грудня 1991 року на всенародному референдумі українці підтримали ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акт проголошення Незалежности України, а також вперше в історії обрали президента держави. Пере­мігши шістьох суперників, ним став Леонід Кравчук, тодішній голова Верховної Ради. 8 грудня підписав Біловезькі документи про розірвання союзного договору від 30 грудня 1922 року. Тобто про припинення існування СРСР і вихід України з підлеглості Москві. Через декілька днів Верховна Рада України ратифікувала всі підписані документи.

За багатьма джерелами Микола Лисенко склав мелодію до вірша „Ще не вмерла Україна“. Проте її ноти жодного разу не згадувалися хоч одним автором. Мелодія Кирила Стеценка більш відома. Партитура була надрукована у збірці „Український декламатор“ за 1905 чи 1906 рік.

Пропозицію присвятити поштову марку постаті Кирила Осьмака „Укрпошта“ одержала від Україн­ського Інституту Національної Пам’яті. Антоніна Сірик з „Укрпошти“ залучила до цієї праці мене – доньку і дослідницю життя К. Осьмака. Це велика честь! Наша спільна праця увінчалася поштовою маркою і конвертом, гідними постаті К. Осьмака. На поштовій марці – фото К. Осьмака 1937 року.