Browsing: Premium

Перш за все хочу висловити подяку редакції за вашу працю по збереженню пам’яті наших співвітчизників-українців, про яких ми не мали жодної інформації.

Звернутись до вас мені порадив Павло Подобєд, мої запитання будуть стосуватися інформації про мого діда Філоненка Петра (Євстахія) Пилиповича, який похований на цвинтарі св. Андрія Перво­званого у Савт Бавнд Бруку, Ню-Джерзі.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діяспорою (МІОК) запрошує скористатися єдиним шансом цікаво вивчати українську мову в Школі україністики „Крок до України“ в режимі онлайн.

1 грудня завершується реєстрація в школу МІОК, яка відбудеться 25 січня-7 лютого 2021 року. Якщо ви іноземець, українець, який живе за межами України, слухач українознавчих студій за кордоном, майбутній студент в Україні чи просто закоханий в українську мову – ця пропозиція для Вас!

При фінансовій підтримці Міжнародного благодійного фонду „Слава Україні“ (адміністратор Галина Кавка) і української громадської діячки Марії Блум Діяспорна бібліотека у Миргороді на Полтавщині дістала можливість до відзначень Великого Голодмору в Україні, організованого кривавою Москвою, перевидати книгу „Тридцять третя сльоза України“ про трагічну долю українських дітей у Голодоморі.

КРОПИВНИЦЬКИЙ. – В обласному Центрі народної творчости відбулася виставка весільних фотографій з колекції відомого збирача старожитностей, краєзнавця і реставратора Володимира Нагорного.

Цією справою він захопився 30 років тому й за цей час назбирав близько 1,000 світлин. На виставці було представлено 80 фотографій, які показували весілля у період 1910-1970-их років. Були світлини з весілля українських остарбайтерів в Австрії під час другої світової війни. Родзин­кою відкриття виставки 31 липня стала розповідь В. Нагорного про власне весілля.

ДНІПРО. – 1 жовтня у залі Дніпров­­ського коледжу електрифікації відбулось нагородження лавреатів відзнаки ім. Івана Багряного за 2020 рік. Цією відзнакою вшановуються громадяни України та української діяспори за вагомі досягнення в галузі науки, освіти, культури, активну державотворчу і громадську діяльність. Співзасновниками відзнаки є Фунда­ція ім. І. Багряного (США) та Всеук­раїнський щомісячник „Бористен“.

Серед урочисто віншованих цьогорічних володарів почесної відзнаки, котрі отримали диплом лавреата та художню таріль з петриківським розписом і портретом І. Багряного голова Луганської „Просвіти“ Володимир Семистяга, відзначений за героїзм та мужність під час окупації Донбасу московськими аґресорами, та Мико­ла Кульчицький, вшанований за бага­торічну культурологічну і громадську діяльність на посаді голови Полтавської „Просвіти“.

1992 року Фундація ім. Івана Баг­ря­ного, вшановуючи пам’ять одного з найвизначніших синів України, започаткувала нагороду його імені. Серед її лавреатів – Іван Дзюба і Павло Гриценко, Микола Жулин­сь­кий і Ліна Костенко, Володимир Базилевський і Михайло Слабош­пиць­кий. У 2020 році управа Фундації відзначила нагородою Світлану Короненко – поетку, що яскраво увійшла в літературу, стала свого часу наймолодшою з прий­нятих до Спілки письменників, авторку поетичної книжки „Містерії“, одну з головних претендентів на Націо­нальну нагороду ім. Тараса Шев­ченка. Вона створила сотні радіопрограм на теми української культури.

19 грудня 2020 року відзначатиметься 100-літній ювілей Миколи Руденка. На відзначення цієї події київське видавництво „Кліо“ плянує перевидати спомини письменника „Найбільше диво – життя“.

Ім’я М. Руденка – одне з найшанованіших українських письменників другої половини XX ст. Його спогади – це сповідь, свідчення про час і про себе. Автор максимально чесно та часом безжально до самого себе описує свій шлях до усвідомлення облудності радянської ідеології, заснування та становлення Української Гель­сінкської групи, хресний шлях від цькування за свої погляди до арештів, тортур та ув’язнення у таборах суворого режиму.

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні потреби в Укра­їні такі особи: 2,500 дол. – о. Олек­сій Лімонченко (з них 2,000 дол. в 5-ту річницю упокоєння Гали­ни Робіне для потерпілих на Донбасі та 500 дол. для журналу „Бористен“); 2,000 дол. – Василь Стан (з них по 100 дол. для редакції „Бористен“ та газеті „Промінь Просвіти Є“, а решта – для потреб Фундації); 1,500 дол. – Петро Китастий (з них 592 дол. на 4 пачки харчів для вояків та їхніх родин, 208 дол. – для поранених вояків, що на Донбасі, та по 100 дол. для Фун­да­ції ім. І. Багряного, Києво-Моги­лянсь­кій Академії, Острозькій Академії, газеті „Літературна Украї­на“ та журналам „Березіль“ та „Борис­тен“ і сиро­там, в пам’ять бандуриста Андрія Китастого, який помер 15 червня 2020 року та його матері Галини, дружини Григорія Китастого, яка померла 10 серпня 2020 року);...

КИЇВ. – 19-20 листопада у столиці проходив форум, покликаний допомогти креативним індустріям не лише вижити, а й знайти, відновити себе, розвинути та використати існуючу коронакризу, як імпульс.

На форумі вчені філософи, економісти, менеджери, мистецтвознавці міркували про те, як буде розвиватися креативний сектор у майбутньому. Йшлося і про ґльобальні зміни, які чекають світ.

ВАШІНҐТОН. – Для багатьох американців українського походження поширення знань про Голодомор вже не одне десятиліття є вкрай важливою місією. Один зі шляхів, який наближає до досягнення цієї непростої мети, - включення теми до шкільної програми з історії у американських школах.

Саме таку ціль кілька років тому поставив собі Крайовий комітет США з визнання Голодомору геноцидом. Голова комітету Михайло Савків пояснює: „Крайовий комітет разом зі своїми осередками в штатах намагається систематизувати підхід і домогтися того, щоб учні американських шкіл у рамках вивчення світової історії слухали і лекції про Голодомор. Мета досить амбітна та потребує багато часу, адже, на відміну від України, де освітні програми централізовані, в США навчальні курси пишуть та затверджують місцеві відділи освіти.

КИЇВ. – Український інститут націо­нальної пам’яті (УІНП) запустив геоінформаційну систему „Віртуаль­ний некрополь української еміґрації“.

За оцінками фахівців УІНП за межами України існує понад 250 тис. поховань представників української еміґрації. Ці могили знаходяться на території різних держав, на всіх континентах (крім Антарк­тиди).

УІНП створив інформаційно-просвітницький ресурс про місця поховань представників української громади за кордоном – геоінформаційну систему „Віртуальний некрополь української еміґрації“, що слугуватиме інструментом для обліку та збереження могил.

Кримінальна відповідальність має бути суворою

КИЇВ. – 27 листопада під головуванням Прези­дента України Володимира Зеленського відбулося засідання Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому були роз­глянуті законодавчі ініціятиви щодо виходу з ситуації, спричиненої рішенням Конституційного суду України, що має неґативний вплив на антикорупційну інфраструктуру держави. У засіданні взяли участь Прем’єр-міністер України Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, представники уряду, парляменту, Офісу Президента, правоохоронних органів, міжнародні партнери України. В. Зеленський акцентував увагу на необхідності максимально швидко підготувати та подати зміни до чинного законодавства України з метою подолання конституційної кризи.