Browsing: Premium

Новообраний президент Молдови Майя Санду заявила, що її країна має двох олігархів. Це її попередник на посаді Ігор Додон та втікач Володимир Плахотнюк, якого звинувачують у створенні організованої злочинної групи, відмиванні грошей та шахрайстві в особливо великих розмірах. Тікаючи, він вкрав 1 млрд. дол. із банків країни. Щодо числа олігархів Україні не пощастило – їх значно більше. Причому В. Плахотнюк, свідчить М. Санду, займався оборудками з українським олігархом Петром Порошенком, коли вони удвох рятували від санкцій металюрґійний завод у проросійському Придністров’ї. Не випадково В. Плахотнюк втік до Лондона через Україну.

Щороку 8 грудня світове українство відзначає День створення товариства „Просвіта” – найстаршої української громадської організації, яка вже більше 150 років об’єднує їх для утвердження патріотизму, національно-культурного, духовного й матеріяльного відродження України.

8 грудня 1868 року у Львові група галицьких ентузіастів створила това­риство „Просвіта” ім. Тараса Шев­ченка для культурно-освітньої та громадської діяльности у краї. Просвітяни організовували читальні, видавали українські підручники для шкіл, створювали рільничо-господарські та промислові спілки, позичкові й ощадні каси. Першим головою новоствореного Товариства обрали письменника, професора Академіч­ної гімназії, громадського діяча Ана­толя Вахнянина.

Дорогі Читачі!

Ще 31 липня я формально повідомила, що з днем 1 грудня відійду на пенсію з посади головного редактора обидвох офіційних видань Українського Народного Союзу – „Україн­ського Тижневика” і „Свободи”. Тепер той час настав. Мину­лотижневі числа були моїми останніми. Пишучи ці слова прощання, я сповнена смутком, але також вдячністю й гордістю за безперервну і‚ можна сміло сказати‚ історичну діяльність газет УНСоюзу. В мене нема сумніву, що така ж сумлінна творча та інформаційна їхня праця триватиме й надалі.

Щойно побачила світ друга книжка цікавого талановитого поета, есеїста, публіциста, багаторічного редактора газети „Слово” Олександра Сопронюка, члена Асоціяції українських письменників та Фонду вільних журналістів ім. В’ячеслава Чорновола.

З ініціятиви О. Сопронюка на сторінках газети „Слово” з початку 1990-их років почали з’являтися після довгої мовчазної перерви дисиденти радянської пори: Юрій Бадзьо, Михай­лина Коцюбинська, Микола Рябчук, Ірина Калинець, Євген Сверс­тюк, Іван Дзюба, Василь Рубан, Мико­ла Самійленко й Борис Ковгар. Ідуть до життя літературні твори і публіцистика молодих українських письменників.

Мова, звісно ж, не про сам степ, а про однойменний збірник, який уже кілька років привертає увагу краєзнавців, любителів старовини, доскіпливих дослідників минулого. Він досить незвичний за форматом і стилем подання матеріялів. Великий альбомний формат, тверда обкладинка, чималий обсяг свідчать про солідність і майже академізм видання. Упорядник, видавець і редактор „Інгульського степу” Владислав Сер­дюк розповів про себе і видання в „Українській літературній газеті”. Сам він вже 10 років живе на Канар­ських островах. Член Ліґи українських меценатів і опікунської ради Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.

ЧЕРКАСИ. – В обласному краєзнавчому музеї 9 жовтня відбулась презентація книги Галини Галагдіної „Тіні на світлі”. Епіграфом до своєї книги вона узяла слова „Я просто жінка”. Як звичайна українська жінка 16 років тому вона виїхала на заробітки до Італії. Спершу писала тужливі вірші, які друкувала „Свобода”, а видавець Олександр Третяков випустив у світ збіркою „Світанок тут не живе”.

На презентації книги Г. Галагдіна розповіла про себе. Родом вона з Вінничини, а доля привела її жити і працювати в мальовничі Черкаси на березі Дніпра. Однак діти виросли, роботи не стало і, аби допомогти родині, жінка мусила поїхати працювати за кордон. Обрала Італію, бо там вже гарувало чимало знайомих.

НЮ-ЙОРК. – 21 листопада у Катед­ральному соборі Св. Патрика відбулася Панахида за жертвами Голодо­мору-геноциду 1932-1933 років в Україні, яку спільно відслужили Мит­рополит Української Православної Церкви в США Антоній та Єпископ Стемфордської єпархії Української Греко-Католицької Церкви Павло Хомницький.

Особливістю цьогорічного заходу, в якому участь традиційно взяли акредитовані в Ню-Йорку українські дипломати, стало заохочення його організаторами представників української громади замість відвідання собору приєднатися до прямої вебтрансляції служби через карантинні обмеження.

КИЇВ. – 20 листопада у Національ­ному музеї Голодомору-геноциду презентували виставку „Марія” канад­ської художниці українського походження Лесі Марущак, яка була представлена у дев’яти країнах світу, а нині з нагоди 87-их роковин пам’яті жертв Голодомору, її вперше привезли в Україну.

„Команда музею понад рік працювала над тим, щоб виставка Лесі Марущак була представлена в музеї Голодомору”, – зазначила генеральна директорка музею Олеся Стасюк. Вона розповіла, що у центрі виставки – образ реальної дівчинки Марії. Батька Марії за опір тоталітарній комуністичній владі ув’язнили, після повернення додому він помер. Мати Марії зібрала колоски на дорозі, щоб нагодувати дітей, однак їх забрали, жінку побили, після чого вона теж померла.

НОРТ РОЯЛТОН, Огайо. – 19 листопада з нагоди 87-ої річниці Голо­домору-геноциду перед храмом Української Православної Церкви (УПЦ) св. Трійці, біля пам’ятника невинно загиблим від голоду, духовенство відслужило Панахиду.

Молебень очолив правлячий архиєрей Пармської Єпархії Україн­ської Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) Богдан Данило у співслужінні настоятеля парафії св. Трійці Митрофорного протоєрея Романа Загурського, пароха парафії Пок­рова Пресвятої Богородиці УГКЦ в Пармі протоєрея Михайла Дроздов­ського, настоятеля парафії св. Володимира УПЦ в США, що в Пар­мі, протоєрея Івана Наконечного та протодиякона Ігора Махлая, ректора Катедрального собору св. Йосафата УГКЦ в Пармі протоєрея Володимира Грицюка та пароха УКЦ в Клівленді протоєрея Андрія Гановського.

Помолилися за полеглих героїв

КИЇВ. – Молебень та покладання квітів біля екуменічного храму архистратига Михаїла та українських новомучеників Української Греко-Католицької Церкви відбулися 21 листопада на алеї Героїв Небесної Сотні. Меморіяльні заходи, присвячені памяті загиблих героїв під час Революції Гідности, проведені в багатьох містах України. День гідности та свободи встановлений 13 листопада 2014 року на честь Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідности 2013 року. (Укрінформ)

Схвалено процес урядового переходу

ВАШІНҐТОН. – Голова Адміністрації загальної служби (GSA) Емілі Мирфі повідомила новообраного Президента Джо Байдена, що адміністрація Дональда Трампа схвалила процес урядового переходу. У листі з 23 листопада Е. Мирфі написала, що Дж. Байден тепер має доступ до мільйонів долярів з федеральних фондів та інших ресурсів, щоб розпочати свій перехід до влади. Д. Трамп написав у Твітері, що хоч він продовжує свої леґальні оспорювання вислідів виборів, „я рекомендую, щоб Емілі та її команда зробили те, що треба зробити стосовно офіційних протоколів, і сказав моїй команді зробити те саме”. („NBC News”)

МІНСЬК. – У Білорусі вже 16 тижнів тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали 374 протестувальники. Про це повідомила правозахисна організація „Весна”.

Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.