Зовсім скоро‚ за пару лише місяців‚ усі ми будемо святкувати 30-річчя відновленої у 1991 році незалежної Української держави. Ювілей славний‚ радісний і дорогий‚ бо вистражданий‚ тяжко виборений національно свідомою частиною українського суспільства. Така вже історична доля нашого народу – безперервна боротьба за життя.
Browsing: Premium
Йосипу Микола Лисенко фундаментально дослідив родовід поета від потомків, що мешкали у Запорізькій Січі, і його нащадків аж до наших днів глибиною в 10 поколінь та написав книгу „Коріння Шевченкового роду“, де викладено це генеалогічне дерево (понад 1,300 осіб).
При закінченні Другої світової війни багато українських політв’язнів німецьких карцерів вийшли на волю завдяки американським визволителям. Німецькі табори праці та смерти 1940-их років були основані на сталінських таборах СРСР з 1930-их років. Американські вояки згадували для історії, що найкращою зброєю успішного допиту американцями німецьких в’язнів вермахту чи спецслужб було їх настрашити, що вони опиняться у радянських таборах. Самі німці, знаючи обставини своїх страшних таборів, найбільше боялися опинитися у радянських. Тому вони часто здавалися американцям.
Україна не відповідає жодному стандарту країни, яку можна залучати до НАТО та ЕС як невід’ємну складову. І річ не в окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Статут НАТО можна й змінити з урахуванням реальности. Наприклад, окупація Туреччиною (членом НАТО) північного Кіпру та створення там ніким не визнаної „республіки“, 36-річний конфлікт Туреччини та Греції, також члена НАТО, суттєвим чином не вплинули на військовий альянс. Як і війна, яку турки ведуть проти курдів – на території власної країни і на землях сусідніх держав.
Минулого літа вперше в історії Пласту Америки пластові табори були скасовані, і пластуни не могли разом таборувати через світову пандемію. Щоб пластовий дух і пластова праця не втихали, Крайова пластова старшина (КПС) і Окружні таборові комісії (ОТК) вирішили провести літні табори 2020 року у віртуальному форматі. Під проводом зарадних виховників, родичів і завзятих пластунів молодь зустрілася віртуально, вживаючи різні засоби, включно зі Zoom-сходинами.
ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 6 травня конґресмен Брендан Бойл (Дем.) провів віртуальну зустріч з членами Українського комітету людських прав. Темою обговорення була критична ситуація в Україні. Президент комітету Уляна Мазуркевич привітала конґресмена і висловила йому подяку за міцну підтримку України.
ЧЕРКАСИ. – 14 травня „Свобода“ надрукувала статтю Остапа Яриша (Голос Америки) „Українське коріння Ентоні Блінкена“, в якій стверджується, що Державний секретар США Ентоні Блінкен часто згадує про те, що його родичі іміґрували до США з Києва. Однак відома дослідникам історія родини Блінкен починається раніше. Перші згадки про неї в книзі родоводів з Переяслава датуються 1874 роком.
КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Заступник директора Музею мистецтв Ганна Осипова поділилася новиною: музей отримав подарунок від громадянки Канади українського походження Олени Берикул-Криворучко до 20-річчя музею. Це колекція виробів закордонної побутової порцеляни.
ЧЕРКАСИ. – Художній музей презентував 11 травня міжнародний проєкт „Антракт XVII“, що став уже традиційним і збирає навколо себе представників українського та світового візуального мистецтва. Цей проєкт – завжди подія, що спонукає, провокує та, безперечно, не залишає нікого байдужим. Організатором та незмінним куратором проєкту є відомий український художник Володимир Яковець.
МАРІЮПОЛЬ. — Відновлення шефських зв’язків міст з військовими кораблями — це не тільки шлях до покращення умов служби їхніх екіпажів, це й ще цілеспрямована, системна робота з популяризації військової служби на морі, живому донесенню до громадян у різних куточках України інформації про сьогодення української військової фльоти.
КИЇВ. – 150 років тому, 14 травня 1871 року, народився український письменник Василь Стефаник. Син селянина із села Русова, що на Снятинщині, „вигодований твердим мужицьким хлібом“, В. Стефаник, як і його вчитель Іван Франко, весь свій талант поклав на вівтар служінню своєму народові: „Я люблю мужиків за їх тисячолітню, тяжку історію, за культуру, що витворила з них людей, котрі смерті не бояться. За тото, що вони є, хоть пройшли над ними бурі світові... Є що любити і до кого прихилитися. За них я буду писати і для них“.
МАРІЮПОЛЬ. – 18 травня з ініціятиви громадської організації ветеранів російсько-української війни „Спілка учасників АТО Маріюполя „Атом“ (голова Анатолій Мікула) до Дня вшанування пам’яті 76-ої річниці депортації кримських татар відбувся показ фільму „1944. Крим. Депортація“, яким кіноклюб „Slon“ розпочав свою роботу у Центрі сучасного мистецтва „Готель Континенталь“ (Палац культури „Молодіжний“).