Browsing: Premium

Студенти Маркіян Максим’юк та Тетяна Дячишин цього літа були поміч­никами кураторів в Українсько­му музеї Канади у Вініпезі (Мані­тоба).

24-річна Т. Дячишин приїхала до Канади з України вісім років тому. „Було фантастично мати можливість підтримувати зв’язок зі своєю спадщиною”, – додав 21-річний М. Мак­сим’юк.

Ініціятор зведення пам’ятника українському генію Іванові Пулюю у країнах, пов’язаних із його життям, наукою та діяльністю в інших суспільних галузях Лесі Івасюк з Києва надіслала 14 вересня до „Свободи” вміщену нижче петицію з цього питання до Президента України.

Шановний Пане Президенте!

Звертаюся до Вас щодо питання нагальної потреби увіковічнити українського генія світового рівня, фізика й електротехніка Івана Пулюя (1845-1918) за кордоном. Зокрема на території Республіки Австрія – країни-наступниці Габс­бурзької монархії, у складі якої тоді перебувала частина України, де й народився І. Пулюй – феноменальна особистість зламу сторіч. Важко у світовій історії того часу знайти настільки універсальну людину. Людину, яка б досягнула таких висот не тільки в точних науках, а й у гуманітаристиці.

НЮ-ЙОРК. – Українська Католиць­ка Освітня Фундація (УКОФ) та Ню-Йоркський Комітет Приятелів Українського Католицького Універ­ситету (УКУ) офіційно оголосили, що лавреатка Пулітцерівської премії Анна Апелбавм буде головною промовицею на віртуальній зустрічі на підтримку УКУ. Ця добродійна подія відбудеться в режимі онлайн у неділю, 1 листопада, о 1-ій годині дня за східним часом, і у ній зможуть взяти участь сотні учасників з різних штатів Америки.

А. Апелбавм є авторкою багатьох книг про історію Східної Европи та Радянського Союзу, серед яких „Залізна завіса: приборкання Східної Европи, 1944-1956” і „Історія ГУЛаґу”, за яку у 2004 році вона отримала найпрестижнішу літературну нагороду – Пулітцерівську премію.

За усі роки незалежности України тема про те, де і як відпочивають перші особи держави, лишалася закритою від громадськости. Хоча президенти час від часу трохи й відкривали завісу таємничости й показували журналістам деякі з державних резиденцій, але і сьогодні урядові документи про них – лише для службового користування.

„ВВС News Україна” дослідила, що саме зробила влада за кілька десятків років для того, щоби обмежити те, що дісталося чиновникам за гроші платників податків.

БРЮСЕЛЬ. – 6 жовтня відбулася пленарна сесія 22-го Саміту Україна-Европейський Союз з участю Прези­дента України Володимира Зелен­ського, Президента Европейської Ради Шарля Мішеля та Високого представника ЕС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля.

Провідники Европейського Союзу підтвердили зобов’язання щодо зміцнення політичної асоціяції та економічної інтеґрації з Україною, визнали европейські прагнення України та привітали її европейський вибір. (Про це йдеться у спільній заяві сторін, повний текст якої буде оприлюднено в наступному числі ,,Свободи”.)

ХАРКІВ. – У Харкові на церемонію вшанування та прощання з курсантами та офіцерами, які загинули в авіокатастрофі 25 вересня, прийшли 6 жовтня на площу Свободи близько 3,000 осіб – військових і мешканців міста.

На площі Свободи панували тиша та надгнітюча атмосфера. Один із солдатів знепритомнів. Після завершення церемонії сотні людей покладали квіти до фотографій загиблих.

У церемонії взяли участь Прези­дент Володимир Зеленський та його дружина Олена. Президент України відзначив 27 військових медалею „За військову службу Україні”, 26 з них – посмертно.

ТОРОНТО. – Фундація родини Темер­тeй (Temerty Foundation), заснова­на канадським підприємцем і меценатом українського походження Джеймсом Темертeєм та його дружиною Луїзою Темертeй, яка є також відданою захисницею охорони здоров’я, пожертвувала 250 млн. дол. на підтримку досліджень у галузі охорони здоров’я та інновацій.

Торонтський університет упродовж ХХ ст. зробив значний внесок у сфері охорони здоров’я (відкриття інсуліну, стовбурових клітин, та гена відповідального за муковісцидоз (cystic fibrosis) і сьогодні продовжує традицію інновацій та новаторських досліджень.

Відкрили пам’ятник Петрові Болбочанові

КИЇВ. – У Києві 4 жовтня відкрили перший в Україні пам’ятник полковникові армії Україн­ської Народної Республіки Петрові Болбочанові (1883-1919). Погруддя встановили у сквері ім. Болбочана на вулиці Січових Стрільців. Скульптуру виготовили за три місяці у рамках проєкту „Українська історія в камені”, автори пам’ятника – Михайло Горловий і Олександр Фурман. За словами керівниці проєкту Оксани Понамарьової, пам’ятник створили на пожертви українців, зокрема зі Швайцарії, Польщі, США та Росії. 22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням П. Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили Кримський півострів. За словами кримського вченого, лавреата Міжнародного конкурсу ім. Єжи Ґедройця Сергія Громенка, похід УНР став однією з найефектніших військових перемог Української революції. (Радіо Свобода)

Військові командири під карантиною

ВАШІНҐТОН. – Голова Об’єднаних Шефів Штабу генерал Марк Милі, командувачай Армії, Військово-Повітряних і Військово-Морських Сил і до десяти інших військових провідників перебувають під карантином, повідомили два високопосадовці США, котрі говорили анонімно 6 жовтня, бо це ще не було оголошено офіційно. Всі ці особи не мають ознак коронавірусу, але працюють з дому після того як було виявлено 5 жовтня, що віце-командувач Прибережної Охорони адмірал Чарлз Врей має цей вірус. Уважають, що захворювання Ч. Врея не є пов’язане з захворюванням Президента Дональда Трампа, в якого був виявлений коронавірус 2 жовтня. Д. Трамп пробув три дні на лікуванні в шпиталі, і повернувся до Білого Дому 5 жовтня. Він далі вживає ліки і є під пильним медичним обстеженням. („Associated Press”)

ТОРОНТО. – Перший віртуальний форум Світового Конґресу Українців (СКУ) ,,Єднаємось Україною” відбудеться 17 жовтня.

Топ-спікерами Форуму стануть Архиєпископ-Митрополит Філядельфійський Української Гре­ко-Католицької Церкви у США та Президент Україн­ського Католицького Університету Борис Ґудзяк; відома дириґентка, перша запрошена жінка-дириґент Байройтського оперного фестивалю (Німеччина), засновниця та арт-директорка Між­народного фестивалю клясичної музики LvivMozArt, засновниця, художня керівниця та головна дириґентка Молодіжної симфонічної оркестри України/YsOU, впродовж 2017-2020 головна дириґентка Опери та Філармонійної оркестри в Ґраці (Австрія) Оксана Линів; а також Виконавчий директор Ради з фінансового нагляду та управління Пуерто-Рико, колишня Міністерка фінансів України Наталія Яресько. Співведучі Форуму: Президент СКУ Павло Ґрод та співзасновниця Центру Анни Київської в Парижі.

— Станом на 7 жовтня в Україні підтвердили 239,337 випадків захворювання на коронавірусну хворобу, 4,597 людей померли, 105,970 одужали.

— Станом на 7 жовтня в світі захворіли 36,093,370 осіб, померли 1,055,621, одужали 27,177,105.

— Станом на 7 жовтня в США захворіли 7,724,207 осіб, померли 215,849, одужали 4,936,501.

КИЇВ. – До експозиції Музею Голодомору повернули один із головних символів комплексу – відреставровану скульптуру „Гірка пам’ять дитинства”. Ця скульптура – символ пам’яті про 3.5 млн. дітей, убитих голодом під час геноциду української нації у 1932-1933 роках.

У ніч із 21 на 22 серпня вандали намагалися зруйнувати скульптуру. Скульптори оновили п’єдестал, створили табличку та ліквідували пошкодження, завдані вандалами.