Browsing: Premium

КИЇВ. – 29 серпня вже шостий раз на Михайлівську площу до Стіни Пам’яті прийшли батьки, брати і сестри, дружини і діти-сироти загиблих під час російсько-української війни віддати їм шану.

Митрополит Православної Церкви України Єпіфаній відслужив Поми­нальну Службу, військові провели почесний ритуал шани, голова Київ­ської адміністрації Віталій Кличко повідомив про закладення пам’ятної капсули на місці, де через рік має постати пам’ятник героям.

Біля Посольством Росії в Україні відбулась акція „Путін, за Іловайськ відповіси”. Активісти встановили на проїжджій частині 366 білих хрестів на знак пам’яті про жертви Іловайсь­кої трагедії.

Порушили режим припинення вогню

КИЇВ. – 6 вересня російські окупаційні війська здійснили прицільний обстріл українських позицій поблизу населеного пункту Красногорівка. Один український військовий поранений. 6 вересня збройні формування Російської Федерації вдруге порушили повний і всеосяжний режим припинення вогню. Противник відкрив вогонь зі стрілецької зброї по позиціях підрозділів Об’єднаних сил неподалік Причепилівки, що на Луганщині. Один військовослужбовець Збройних сил України отримав поранення, несумісне з життям. У відповідь на обстріл підрозділи Об’єднаних сил застосували наявні вогневі засоби та дали збройним формуванням Російської Федерації гідну відсіч. Втрати противника уточнюються. („Укрінформ”)

Опозиціонерка подерла свій пашпорт

МІНСЬК. – Білоруська влада старалася 8 вересня силою видалити з країни провідну опозиціонерку Марію Колеснікову, але на кордоні з Україною вона подерла свій пашпорт і вискочила з авта. Два її колеґи з опозиційної Координаційної Ради – пресовий секретар Антон Родненков та екзекутивний секретар Іван Кравцов – таки були депортовані в Україну. Вони розповіли, як вони всі були захоплені невідомими особами в чорній одежі попереднього дня, і як їх намовляли залишити країну для „деескаляції ситуації в Білорусі”, а відтак перевезли на український кордон. Коли М. Колеснікову схопили, Німеччина й Британія стали вимагати пояснення від білоруського уряду. Вона є одна з провідників демонстрацій в країні проти фальсифікації вислідів президентських виборів 9 серпня. М. Колеснікова грала ключову ролю в кампанії кандидата опозиції Світлани Тіхановської, котра мусіла втеки до Литви для безпеки. М. Колеснікова сказала, що ніколи не покине Білорусі добровільно.

Заява Світового Конґресу Українців надійшла до „Свободи” 28 серпня.

Світовий Конґрес Українців (СКУ) послідовно виступає на підтримку демократичних прагнень білоруського народу. У заяві, опублікованій 10 серпня, СКУ чітко висловив позицію щодо президентських виборів у Білорусі, які не були вільними та прозорими. СКУ також засудив насильство білоруської влади щодо мирних протестувальників.

Масові демонстрації, які відбулися в Білорусі та в світі 23 серпня, знов підтвердили прагнення білоруського народу до демократичних змін. Український народ, який і сьогодні продовжує виборювати й утверджувати право на свободу та гідність, добре розуміє виклики цього непростого шляху та значення міжнародної підтримки.

— Станом 9 вересня у світі загалом встановлено 27,770,161 випадків коронавірусу, померли 902,543 особи, одужали 19,838,138 людей.

— В Україні станом на 9 вересня підтверджені 143,030 випадків коронавірусу, померли 2,979 осіб, одужали 63,546 людей.

— У США захворіли 6,514,376 осіб, померли 194,037, одужали 3,797,173 осіб.

— Міністерство охорони здоров’я має захистити лікарів, яких керівництво медичних закладів змушує приховувати інфікування коронавірусом на роботі, заявив 3 вересня Президент України Воло­димир Зеленський. Головні лікарі низки медичних закладів в Україні іноді змушують персонал приховувати інфікування коронавірусом на роботі, оскільки бояться адміністративного покарання для лікарень.

ОМСЬК. – Влада Росії ухвалила рішення ліквідувати „Сибірський центр української культури „Сiрий клин” в Омську.

Про це 13 серпня повідомив реґіональний віце-президент Всесвітнього конґресу українців по Росії і країнам Середньої Азії, голова міжреґіональної громадської організації „Культурно-освітнє об’єднання „Український конґрес” Сергій Винник.

Омський обласний суд зареєстрував заяву управління Міністерства юстиції щодо ліквідації центру. 28 серпня суд розглянув та задовольнив адміністративний позов.

28 серпня цього року Омський обласний суд задовольнив адміністративний позов обласного управління Міністерства юстиції Росії і ухвалив рішення про ліквідацію Омської реґіональної громадської організації „Сибірський центр української культури „Сірий клин”. Це чергова ланка „зачистки” українців у Російській Федерації, яка цілеспрямовано здійснюється протягом останніх 10 років. Так, у 2010 році в судовому порядку була ліквідована „Федеральна національна культурна автономія українців у Росії”, 2012 року – ще одна загальноросійська організація, „Об’єднання українців у Росії”.

На такі речі мала б реаґувати українська влада. Зрештою, вони були певною пересторогою. Адже російське керівництво почало наступ на українство. Однак адекватної реакції з боку тодішньої української влади, на вершині якої перебував президент Віктор Янукович, годі було чекати. Адже ця влада, за підказкою російських кураторів, фактично займалася нищенням українського в Україні й насадженням тут „русского мира”.

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – Місто Шенандоа в пенсильванському вугільному реґіоні розташоване на віддалі 4,550 миль пташиного лету від міста Львів у західній Україні, а Філядельфія на відстані 4,750 миль від Києва, столиці України. Однак, не дивлячись на час і відстань, ці міста тісно пов’язані між собою, і початок цьому зв’язку був покладений в кінці другої половини XIX ст.

Коли в кінці 1880-их років еміґранти з західної Европи стали прибувати до Сполучених Штатів, велика їх кількість осідала в північно-східному вугільному реґіоні Пенсильванії. У містечку Шенандоа Скуйкіл кавнті нові поселенці в Америці заснували в 1884 році першу східно-католицьку церкву в США. Від цієї першої парафії почався швидкий розвиток нашої Церкви, прибувало все більше і більше еміґрантів і врешті в 1907 році прибув перший єпископ Сотер Ортинський, а Філядельфія стала осідком для зростаючої Церкви.

Події в Білорусі видалися світові значнішими, ніж два місяці масових протестів на Далекому Сході Росії проти кремлівської верхівки на чолі з Володимиром Путіном. 9 липня в Хабаровську затримали губернатора краю Сергія Фурґала, який очолював реґіон з осені 2018 року. Його звинуватили в організації вбивств і замахів на підприємців у 2004-2005 роках, після чого відправили до Москви і заарештували. Чиновник це заперечує.

З 11 липня в Хабаровську та інших містах краю, всього Далекого Сходу три­вають акції протесту на підтримку С. Фурґала. Але насправді справа не в арешті губернатора. Не С. Фурґал важливий, важлива власна гідність людей, які в Хабаровську самі обирали свого провідника, самі хочуть його змінювати, судити. Самі, а не ті, хто сидить у Москві, в Адміністрації президента.

Минулого року в міському Будинку культури у Смілі‚ Черкаської области, у зв’язку з 125-ою річницею з дня народження 10 вересня 1894 року українського письменника, кінорежисера та клясика світового кінематографу Олександра Довженка відбувся культурно-просвітницький вечір „Довженковий вересень”. Завдяки українським речам з колекції журналістки Юлії Харченко організаторам події 20 вересня 2019 року вдалося створити затишну домашню атмосферу.

Програму становила розповідь про любов мистця до смілянки Варвари Крилової. Рядки з листів читали актори місцевого театру „Перевесло”. Звучали й українські народні пісні. Їх любили О. Довженко і В. Крилова‚ яка була його першою дружиною.

Ідучи Алеєю пам’яти біля стін Свя­то-Михайлівського Золото­верхого монастиря в Києві, мав нагоду зустріти жінку, напевно маму, котра на колінах цілувала фотографію полеглого сина-воїна, який віддав своє життя за батьківщину у війні на сході України, котру інколи деякі люди називають „неіснуючою”.

Йдучи та вдивляючись в незчисленні обличчя полеглих воїнів, мимоволі починаєш усвідомлювати наскільки реальна та жахлива ця війна. Досі перед собою бачу обличчя отих хлопців і дівчат, синів, чоловіків і жінок, дітей. Вічна їм пам’ять!

Від першого мого приїзду ще до Української РСР у 1990 році я протягом 30 років стежу за розвитком держави та бачу, що Україна значно змінилася, але у ній й далі відбуваються події, які не можна собі уявити. Таким був виступ артистів на Софійській площі 24 серпня, у великий день відзначення річниці проголошення своєї волі.

Артисти прийшли, щоб заспівати мовою свого довголітнього і сьогоднішнього ворога. В додатку молодші жінки вбрались не у народну ношу, а у строї дівок, які працюють ночами. Як це зрозуміти?