Browsing: Premium

ТОРОНТО. – 18 червня Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод звернувся з листом до Президента України Володимира Зеленського, в якому наголосив важливість дотримання верховенства права та підкреслив загрози вибіркового правосуддя. Зокрема той факт, що маніпуляції судової системи політичними процесами матимуть неґативний вплив, як на міжнародну спільноту, так і на іноземних інвесторів.

СКУ послідовно відстежує процеси, що можуть зашкодити демократії та прозорості в Україні, та наполягає на неприйнятності політичного правосуддя й тиску на судову гілку влади.

8 травня, у День пам’яті жертв Другої світової війни і примирення між її країнами-учасниками та 75-ої річниці капітуляції нацистської Німеччини, Світова Федерація Українських Жіночих Орга­нізацій (СФУЖО) розпочала проєкт „Друга світова: українські жінки на полі бою, в підпіллі, в окупації та в діяспорі”.

Організатори проєкту закликали поділитися історіями про українських жінок, пов’язаних із нашими родинами, вихідцями з нашої місцевости, чи про тих, котрі мають відношення до наших організацій, а також історіями з діяльности українських жіночих організацій в діяспорі.

18 червня Президент Росії Володимир Путін опублікував в амери­канському журналі „The National Interest” статтю „75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім”. Оглядачі, які ознайомилися з поглядами В. Путіна на історію, викладе­ними у статті, не знайшли в них нічого для себе нового. Вже звично, що він перекладає відповідальність за початок Другої світо­вої війни на країни Заходу та на Польщу.

Оглядач видання „Gazeta Wyborcza” польський публіцист Вацлав Радзівінович звертає увагу на те, що В. Путін вибирає з історії лише зручні для себе факти. Єдиною новою тезою для польського оглядача у статті В. Путіна є твердження про „добровільне” за рішенням „демокра­тично обраної влади” приєднання до СРСР країн Балтії. „Ця брехня раніше не була артикульована російським президентом, і це, мабуть, єдина новинка в його письмовій роботі”, – пише В. Радзівінович.

Будинок Артемихи на Подолі, пам’ятка цивільної архітектури між церквою Миколи Притиска і вулицею Верхній Вал, належав відомій багатій міщанці Софії Артем’євій. Про власницю будинку у 1770-их роках автор першого наукового історико-географічного опису Києва, укра­їнський історик, етнограф, художник Микола Закревський писав: „Жінка вона була надзвичайно багата; полюб­ляючи ніжність та розкіш, вона наказувала підлоги своїх кімнат вистеляти дорогими ковдрами та м’якими сінниками, однак до своїх підлеглих та прислужників була вельми немилосердною. Одначе ж провидіння скарало її. Несподівано Артемиха позбулася усіх своїх скарбів; люди, цураючись її за колишню жорстокість, залишили без будь-якої допомоги, і вона без даху, на соломі, біля колишнього її багатого будинку, закінчила життя”.

До „Свободи” 25 червня надійшли вміщені нижче звернення предстоятелів Української Католицької Церкви з закликом допомoгти потерпілим від повені.

Блаженніший Святослав: Постраждалі від стихії потребують нашої допомоги

Високопреосвященні та преосвященні владики!

Всесвітліші та всечесніші отці!

Преподобні брати і сестри в монашестві!

Дорогі браття і сестри в Христі

Злучений Український Амери­кан­ський Допомо­говий Комітет (ЗУАДК) закликає Українську американську громаду, всіх осіб доброї волі і серця, допомогти постраждалим від жахливої повені жителям Івано-Фран­ківської, Чернівецької, Львів­ської, Закарпатської, та Тернопільської областей.

Внаслідок сильних дощів 22-23 червня рівень багатьох рік значно підвищився, внаслідок чого затоплено десятки населених пунктів, об’єкти соціяльної сфери, тисячі житлових будинків, зруйновано численні мости. Люди втратили своє майно, заощадження, не мають можливости придбати найнеобхідніші речі, сотні осіб лишились без даху над головою.

КИЇВ. – 29 травня виповнився 21 рік з дня заснування Музею україн­ської діяспори. До цієї дати музей відкрив віртуальну виставку „З усього світу”. Це єдиний в Україні музей, який спеціялізується на дослідженні української діяспори, зберігає та експонує її історичну та культурну спадщину. Музей у центрі столиці України має неоціненне значення для держави і для мільйо­нів українців, що розселилися у десятках держав світу: це затишний дім, в якому зберігається пам’ять про велику історію світового українства.

Після здобуття незалежности в 1991 році, закордонні українці пос­пішили встановити зв’язки зі своєю історичною батьківщиною. Наслід­ком цих контактів стало передання в Україну мистецьких колекцій, створе­них українцями за кордоном, а також їхніх меморіяль­них та архів­них речей. Одними з перших в Ук­раїну потра­пили збірки худож­ників Олекси Булавицького та Людмили Морозової зі США.

Недавно під час флешмобу „WOW Вишиванка” були продемонстровані сорочки з фондової колекції Націо­нального заповідника „Замки Терно­пілля”. Її без перебільшення можна вважати скарбницею народного одягу, адже тут зберіга­ється понад 400 чоловічих і жіночих вишиванок. Майже усім їм понад 100 років. Най­старішою є вишивана сорочка кінця ХІХ ст. на домотканому полотні, оздоблена старовинними геометричними візерунками, які символізують засіяне поле, сонце, достаток, батьківську енергію.

Сорочка – один із найдавніших еле­ментів одягу. Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ ст. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У цій школі опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом. У XVII ст. вишивка збагатилася рослинним орнаментом. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольо­ру. А вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не плянували народжувати, або ж маленьким дів­чаткам.

КИЇВ. – 7 червня відомий український композитор Борис Буєвський святкував своє 85-річчя. Він народився в Kривому Розі, навчався в Криво­різській музичній школі, згодом в музичному училищі при Ленін­град­ській консерваторії, у Харків­ській консерваторії в клясі композиції.

У Києві відбувся його творчий злет як мистця. Композитор створив 10 симфоній, ораторію „Мандрівки серця” на вірші Ліни Костенко, два балети, шість концертів, камерні, інструментальні та вокальні твори, близько 100 ліричних пісень, музику до 50 фільмів різних жанрів, для театру, радіо й телебачення, продовжує свою творчу роботу на літературній ниві. В його доробку вже понад 50 „оповідок”, як він сам їх називає. Пише українською і французькою мовами.

КИЇВ. – У затишних стінах Національної наукової медичної бібліотеки України відбулася фотовиставка „Алюзії натури” Миколи Сиротенка. Автор фотовиставки – режисер-постановник за освітою, закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого та художник-фотограф за покликанням.

Представляючи на відкритті виставки 11 березня, а це вже десята виставка мистця, свою унікальну колекцію нерукотворних образів, художник-фотограф розповів про свій авторський задум і технологію показу шедеврів, які створює її природа, а також про особливу лікувальну енерґетику цієї творчости та своє щире захоплення природою.

ДІТРОЙТ. – Починаючи з осени минулого року, чотири літні кобзарські табори розвинули спів­працю на користь їхньої спільної місії – зберігання та поступ кобзарського мистецтва в північній Америці. Відтак, представники „Бандури на Бобрівці”, ОДУМівського „Табору бандури”, „Кобзар­ської Січі” та „Літньої зустрічі” зійшлися вперше в жовтні 2019 року, а далі реґулярно сходились віртуально для обговорення, вирішення й плянування спільних дій.

Так званий „КОМПАКОТАБ” (Комітет Північно-Американських Кобзарськиих Таборів) складається з членів ансамблів-спонзорів кобзарських таборів – Української капелі бандуристів ім. Тараса Шев­ченка, Жіночого ансамблю бандуристок Північної Америки, Канадської капелі бандуристів, ансамблю „Золоті струни” та Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ).

Спілка Української Молоді (СУМ) в Україні має на меті відновити життєздатність туристичних будиночків у селі Грабівка, Калуського району, Івано-Франківської области.

Це історичне місце не тільки для повстанського руху України, але і для самої організації. Саме тут із 1990-их років відбувались перші юнацькі табори Всеукраїнської організації СУМ в Україні і місцевого осередку – Калуської міської організації СУМ в Україні ім. Степана Бандери й інших молодечих організацій.