Browsing: Premium

Видання, яке я хочу представити читачам – незвичайне. По-перше, книга відомого в Ольштині архітекта Григорія Джуса вийшла під заголовком „Бандерівка“ („Bande­rówka“). По-друге – вона не підпадає під основні правила оцінювання публікацій. Описані в ній події розгортаються у широкому територіяльному та історичному контекстах від 1920-их років до 1947 року і містить багато ілюстративного матеріялу, архівних фотографій, факсимільних документів. Тож „Бандерівка“ може бути цікавою для широкого кола читачів – не лише для істориків, колишніх жителів описаного в ній села Лази та дос­лідників долі мешканців Закерзоння.

КИЇВ. – Активіст і волонтер з Бах­мута 36-річний Артем Мирош­ни­ченко помер у лікарні після побиття 29 листопада 2019 року за українську мову. Два мешканці міста Бахмут наздогнали його та почали бити, кидати головою об плиту. З тяжкими травмами А. Мирошни­ченка відправили до обласної травматологічної лікарні в Лимані, де він помер 5 грудня 2019 року, не приходячи до тями. Одним із нападників виявився 16-річний Микола Бара­баш, інший – ще один неповнолітній – Олександр Баришок, якого раніше судили за грабіж. Обидва зараз перебувають у слідcтвом. Підозрюваним загрожує до 10 років в’язниці, у вироку Олександра Баришка можуть врахувати також його попередній вирок.

Михайло Ломацький — відомий на Гуцульщині культурний і громадський діяч, педагог, письменник, який, за словами свого сучасника Степана Салика, також учителя, так полюбив цей край, його мешканців-гуцулів і їхніх дітей, що „віддав їм все, що мав найдорожче: серце і душу“.

М. Ломацький — подолянин, народився 23 листопада 1886 року в селі Суходіл поблизу Гусятина над Збру­чем. Добре вчився в школі, а пізніше вступив на вчительські студії в Тернополі, продовжив їх у Заліщиках, де після закінчення семінарії здобув право викладати у школах Австро-Угорщини.

СИРАКУЗИ, Ню-Йорк. – Українська громада 14 листопада відзначила 87-му річницю Голодомору-геноциду в Україні. Цього холодного дня парафіяни Української православної та Української греко-католицької церков зібралися перед православною церквою св. Луки, щоб біля символічної могили вшанувати пам’ять близько 10 млн. своїх земляків, яких окупаційна російська більшовицька влада виморила голодом у страшних 1932-19332 роках.

Вшановування жертв Голодомору в Сиракузах щорічно влаштовує місцевий Відділ Українського Конґре­сового Комітету Америки (УККА). Цьогоріч воно було з різних причин небагатолюдне.

Ювілейний 20-ий Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика його організатори плянували завершувати особливо святково. Це таки їхня перемога. Наперекір усім несприятливим обставинам (а їх таки було чимало!) патріотичний мовний маратон не тільки зберегли, а й значно урізноманітнили, збагативши цікавими сюжетами тестування конкурсантів і згрупували довкола цього проєкту широку українську громадськість. Відомі її представники входять до опікунської, наглядової та координаційної рад.

У засобах масової інформації не раз згадувалося протистояння Ліґи українських меценатів, котра незмінно опікується престижним мовним турніром, та прибічниками недоброї пам’яті Міністра освіти Дмитра Табачника, який багато разів пробував знищити конкурс.

КИЇВ. – У Національному художньому музеї України розпочато виставку „Знак Соборности. Великий герб України: від Нарбута до Якутовича“. Проєкт присвячений 100-літтю Великого герба України, історичні витоки якого сягають Виз­вольних змагань 1917-1921 років.

До історії творення Великого державного герба України долучилися визначні українські мистці Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Сергій Якутович та інші. Перші начерки державної символіки України, розроблені для УНР у 1917 році, належать видатному майстрові Г. Нарбуту, а у 1918 році свої проєкти гербів та печаток підготував В. Кричевський. На еміґрації геральдичну традицію розвивав Микола Битинський, чий альбом „Державні відзнаки України“ вперше буде представлено у повному обсязі.

Зеленський зустрівся з військовими

КИЇВ. – У День Збройних сил України Прези­дент України Володимир Зеленський зустрівся з військовослужбовцями в зоні проведення Операції об’єднаних сил у Донецькій області. Він оглянув бойові позиції та ознайомився з умовами несення служби, вшанував полеглих героїв на символічній алеї пам’яті, облаштованій на місці загибелі бійців. Президент привітав військовослужбовців зі святом і вручив їм державні нагороди та цінні подарунки, подякував воїнам за службу. Військові подарували президентові пам’ятний сувенір – інсталяцію, складену з осколків ворожих артилерійських снарядів. (Пресслужба президента)

Байден найменував секретаря оборони

ВІЛЬМІНҐТОН. – Новообраний Президент Джо Байден оголосив 8 грудня, що його номінатом на пост секретаря оборони є генерал (у відставці) Лойд Остін, котрий став би першим афроамериканцем на цій посаді. Л. Остен відійшов на пенсію в 2016 році зі свого трирічного посту коменданта Центрального Командування США. Під час своєї кар’єри, він служив головнокомандувачем США в Іраку за часів Президента Барака Обами, а також заступником шефа шатабу Армії. Закон вимагає, щоб секретар оборони залишив військову службу принаймні сім років перед вступленням на посаду.

Місцеві вибори 2020 року запам’яталися закарпатцям сльотавою погодою, парадоксальними чергами на дільницях при низькій участі громадян, та тяжкими роздумами над десятками прізвищ кандидатів, яких виборець уперше побачив у бюлетенях. Загалом ця виборча кампанія минула в області спокійніше, ніж попередні.

Бо якщо на виборах 2015 року постало руба питання, хто отримає гору в області – команда Віктора Балоги чи новопризначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації Генадій Москаль, то нині так гостро проблема вже не стоїть. За п’ять років колись всесильний мукачівський можновладець значно втратив свій вплив, а призначений президентом голова ОДА за своїми можливостями далеко перевищував будь-якого місцевого політика.

ТАГАНРОГ. – У Росії розслідують крадіжку обладнання 39 бльоків електронного обладнання з літака Іл-80, який є повітряним командним пунктом для управління армією на випадок ядерної війни. Випадок стався 4 грудня. Першим про крадіжку повідомив начальник служби авіяційної безпеки Таганрозького авіяційного науково-технічного комплексу ім. Г.М. Берієва. Літак був у Таганрозі на пляновому обслуговуванні. При огляді були виявлені сліди відкриття вантажного люка. З відсіків літака зникли 39 радіостанційних бльоків і ще п’ять плат з п’яти таких же демонтованих бльоків.

МІНСЬК. – У Білорусі 120-ий день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів. 6 грудня протест, названий „Марш волі“, відбувався в форматі „дворового маршу“: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили. Люди збиралися у своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

— Зараження коронавірусом cтаном на 9 грудня: у світі захворіли 68,703,126 осіб, померли 1,566,088 осіб, одужали 47,642,086 осіб; у США захворіли 15,594,534 особи, померли 293,496 осіб, одужали 9,088,387 осіб; в Росії захворіли 2,541,199 осіб, померли 44,718 осіб, одужали 2,007,792 особи; в Україні захворіли 845,343 особи, померли 14,204 особи, одужали 451,118 осіб.

— Найвищий показник захворюваности за 14 днів станом на 9 грудня зафіксований у Сумській (885.7 на 100 тис. населення), Черкаській (750.1), Запорізькій (736.4) Київській (686.6), Чернігівській (632.2) та Одеській (605.8) областях. Також високий рівень захворюваности спостерігається у Полтавській (546,1 на 100 тис.), Миколаївській (528.7), Житомирській (426.2) і Дніпропетровській (448.6) областях. У Києві цей показник становить 739.2 на 100 тис. населення, а середній по Україні – 481.8 на 100 тис. населення.